Привіт друзі. Сьогодні я розповім про найогидніший фільм який я колись дивився.

Де межа, яку ми готові терпіти, коли йдеться про владу, жорстокість і підкорення? Приблизно так можна сформулювати основне питання, яке ставить фільм перед своїми глядачами.

Уявіть країну, що доживає свої останні дні. Фашистський анклав у північній Італії, відомий як Республіка Сало, задихається в агонії влади. У розкішній віллі четверо людей наділених безмежною владою, що приніс їм фашизм. Суддя, герцог, єпископ і банкір. Розуміючи, що безмежна влада скоро розсіється як міраж - збираються у власний світ розваг, відрізаний від решти реальності. Вони створюють там маленьку модель всесвіту, де кожне правило диктується їхнім примхливим бажанням.

В цей замкнений простір приводять неповнолітніх юнаків і дівчат, вирваних із життя. Їхнє існування перетворюється на експеримент. Вельможі хочуть спробувати показати, що абсолютна влада може керувати не лише тілом, а й думками, пам’яттю, навіть самим відчуттям людської гідності.

Дні у віллі стають подорожжю в пекло. А з першого дня навіть пекло починає заздрити віллі, коли там починається дійство. Сало має свої кола — одержимості, лайна та крові. За прикладом Дантового «Пекла» із «Божественної комедії» кожен новий етап занурює глядача все глибше в безодню, де все сприймалось мною з огидою, жорстокістю, приниженням. В цьому і постає вся майстерність режисера Пазоліні: він змушує дивитися, навіть коли очі відмовляються. За що, буквально через лічені місяці з виходу фільму – розплачується своїм життям.

Не даремно цей фільм постійно тільки те й робили що забороняли до широкого показу. Я б поставив йому обмеження в 25+ настільки руйнівним наслідками може бути перегляд цієї кінокартини. Ось як виглядали обмеження у більшості країн (дані допоміг зібрати штучний інтелект)

📜 Хронологія заборон і дозволів фільму

«Сало, або 120 днів Содому» (1975)

🇮🇹 Італія

• Грудень 1975 — офіційний прокат.
• Січень 1976 — дозвіл відкликано, заборона.
• Пізніше — знову випущений із обмеженням 18+ (реставровані видання у 1990-х і 2000-х).

---

🇫🇷 Франція

• 23 листопада 1975 — прем’єра (Париж).
• Ніколи не заборонявся, завжди мав обмеження 18+.

---

🇬🇧 Велика Британія

• 1976 — BBFC відмовила у сертифікації (заборона).
• 1980–1990-ті — нелегальні покази в клубах.
• 2000 — вперше офіційно схвалений без купюр (18).

---

🇺🇸 США

• 3 жовтня 1977 — обмежений реліз.
• Офіційної заборони не було, але:
  • 1994 — конфіскація касет у Цинциннаті, справа закрита.
• Доступний у відеорелізах (Criterion з 1993).

---

🇦🇺 Австралія

• 1976 — заборона.
• 1993 — дозволений (R18+).
• 1998 — знову заборонений.
• 2010 — офіційно випущений (Blu-ray/DVD) з R18+.

---

🇳🇿 Нова Зеландія

• 1976 — заборона.
• 1997 — фестивальний виняток.
• 2001 — повністю дозволений (R18).

---

🇸🇬 Сінгапур

• 1976 — офіційна заборона.
• Станом на сьогодні — у списку заборонених фільмів.

---

🇮🇪 Ірландія

• 1976 — заборона.
• 1990-ті — фестивальні покази.
• Нині — дозволений (18).

---

🇫🇮 Фінляндія

• 1970-ті — відмова у прокаті (заборона).
• Згодом — рейтинг K-18.

---

🇩🇪 Німеччина

• 1970-ті — у списку «Index» (заборонено до розповсюдження).
• 1980–1990-ті — «сірі» видання.
• 2000-ті — офіційний реліз (FSK 18).

---

🇯🇵 Японія

• 1970-ті — прокат із цензурними купюрами.
• 2000-ті — повні версії на DVD/Blu-ray.

---

🇨🇦 Канада

• 1970-ті — фестивальні покази, обмежений прокат.
• Тимчасові заборони в окремих провінціях.
• Нині доступний (18+).

---

🌍 Інші країни

• Скандинавія — показ із обмеженням 18+, без тотальної заборони.
• Латинська Америка — фестивальні покази, іноді цензура.
• Близький Схід / Малайзія — фактично заборонений через державну цензуру.

---

🟢 Підсумок (нині)

• Повна заборона: Сінгапур, Малайзія, країни Затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар).
• Колишні заборони, зараз дозволений (18+): Італія, Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Фінляндія, Німеччина, Канада, Японія, більшість ЄС.
• Ніколи офіційно не заборонявся: Франція, США (але завжди 18+).

Сало не лише історія про фашистів 40-х. Це метафора будь-якої влади, яка перетворює людей на речі. Це попередження про новий «фашизм споживання», де тіло й душа можуть бути об’єктом купівлі та контролю. Принаймні, саме так більшість кінокритиків відгукується про цей фільм. Я ж, вбачаю в образах вельмож крайній приклад психопатизації. Та, цілком можливо що я помиляюсь. Те сп’яніння, що приходить з владою може навіть цілком «здорову» людину перетворити в огидного покидька.

Що стосується сексуальних сцен із фільму то тут шкода, що вподобання певних людей поставили поруч із тортурами та ламанням волі. Особисто для мене - поки обом партнерам ОК, то все ОК. А як тільки коли подію відбуваються проти волі когось із учасників – це вже злочин.

Цей пост мені дався ціною величезного зусилля. Та все ж таки я його публікую. Дуже сподіваюсь, що ніхто з Вас не надумає дивитись цей фільм!!!

Також мене можна знайти в:

youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛