День собаксооблаштування

Сьогодні день собаксооблаштування. За півтора місяця, як я вийшла на роботу в очно-дистанційному режимі, порядок в будинку, і до цього вельми ефемерний, бо 17 собакс це 17 собакс, пішов під три рисочки. А сил і часу просто катастрофічно не вистачає. Нарешті зібрала себе до купки і почала ліквідувати завали.

Думала звідки почати…

Зрештою спочатку переставила трохи меблі в кімнаті у Чучундри і Умочки. Убрала один акваріум, замість нього поставила і одразу розклала крісло. Тепер вони зможуть спати разом. Кімнатка крихітна, тому довелося добре подумати, що тут можна залишити. Вона одночасно й моє робоче місце.

Що добре, крісло дозволило мені вивільнити один лежак. Він мені був потрібен для Жюлі, бо Печиво віджала у неї місце.

Звичайно, для Жульки треба лежак середнього розміру. Але у мене засада - є або зовсім маленькі або для собакс великих порід. А середнього нема…

Лягла вона у цей лежак… Така вона у ньому маленька… Подумала, що мабуть їй незатишно… Що робити? О! Велика подушка! Жулі зможе до неї притиснутися, я її ще кожного вечора пледом вкриваю. Нібито тепер норм.

А ще у нас з собаксами катастрофа. Власник клініки змусив піти нашу вета. Козлина звільняв місце для своєї коханки. І тепер нам треба шукати іншу клініку, бо нормальних лікарів там не залишилося, ми там були лише через нашу лікарку, бо вона реально дуже грамотна і досвідчена. І це мені ще пощастило, що зараз у мене ніхто не хворіє і я маю час, щоб переорієнтуватися. В селищі у нас є непоганий терапевт, але мені це трагічно мало. Моєї зграє треба і аналізи, і УЗД, і хірургія… Вони у мене вже старенькі, проблеми виникають все частіше і частіше. Тож буду вивчати відгуки і шукати в Бучі або Ірпені.