Неділя та стратегічно вірне рішення

Сьогодні здала чергову коректуру і одразу з файлом написала редактору, що беру відпустку. Мені вже критично треба. Особливо враховуючи, що до вересня, коли у мене почнеться зовсім іншій ритм життя, залишилося якихось 20 днів. Та й вдома треба по закривати цілу купу питань, включаючи ремонт, ремонт і ще раз ремонт. Проте ремонт для мене це крута зміна активності, тож для відпочинку цілком норм.

Зняла з Норочки операційну Попову. Ну бо воно їй не треба. Вона виявилася такою слухняною дівчинкою, нічого не розлизує, шви сама собі не знимає. Та там вже того шва майже і непомітно. Згадую стерилізації ще якихось пʼять-сім років тому! Скільки там треба було стрибати навколо того шва! А зараз - третій день і пузко як нове.

У мене вже квітнуть гібіскуси і дозрівають грушки. Це і радує і трохи сумно, бо літо закінчується. Це тим більше шкода, що воно цього року було прям таке як треба. Спека нас не дуже діставала, дощику скільки хочеш. Живі та радій. А тут вже зима скоро. І ще невідомо, яка вона буде! От як доведеться акумулятор додому забирати як колись в собаку, коли зими були прям зимища! Ото мені точно не сподобається!

А це просто щоб ви зацінили. Я вже показувала мою павловнію, але вона ще трохи підросла. От думаю, може з цим глобальним потеплінням є сенс ще кілька штук висадити…. Поруч з будинком….. ну і пальми вже одразу 😂

А це я не саджала, воно само! У мене взагалі соняшники і томати ростуть самі. Мабуть колись щось викинула, а воно прижилося. І що найцікавіше - кожного року вони все краще і здоровіше 😂 Я за ними взагалі не дивлюся! Подруга свої і поливає, і обробляє, а вони падлюки бац і почорніли. А ці безхозні пруть собі і проблем не знають.

А це Дзьобелло. Сумний. Бо кудись подів черепах! Я питаю, де мої черепахи?! Не зізнається. Ну, нічого, восені знайдемо, нічого з ними не буде.