Нова домашка і трошки про життя

Почну мабуть з домашки. Сьогодні робила відео. А що головне у відео? Правильно, сюжет. А де його взяти? Правильно, з життя.

Десь дня три назад свинтила у мене ворона. Ну така, підліток. І як всім підліткам захотілося їй вільного життя. Ну я звичайно сумувала, але зробити нічого не могла, бо якщо собаксу чи кішку ще реально знайти, то літаючого птаха точно ні.

Сьогодні чую - оре у сусідському дворі. Сунула туди носа - точно, моє! Сидить нещасне, трусить крилами – їсти просить. Ну кинула їй через паркан попоїсти. А що ще зробить? Льотного птаха спіймати - це ж unreal. Через якийсь час слишу - знов квакає, але вже ближче. Виходжу. От це ржака! Сидить у своєму вольєрі і двері зачинені. Ну двері зрозуміло це вітер, але дійсно прикольно вийшло. Цей сюжет я і реалізувала в сьогоднішній домашні. Єдине не вийшло показати, що ворона сама збігла, у відео жінка ніби залишає її у парку. Але це навіть додає драматизЬму 😉

Зробила це - метнуласямна нову пошту. Це ж треба було встигнути, поки тривоги немає. Забрала собаксам корм, собі квіточки, нам з подругою - чайний гриб. Ага, буду вирощувати. Звичайно можна в магазині купити комбучу, але термін зберігання там короткий, у місцевих магазинах її немає, а навіть до Бучі їжджу я зараз дуже рідко. А чайний гриб - люблю.

Ну і знов почала потроху рухати ремонт. Покрила нарешті стіну грунтовкою. Пару днів про сохне і почну штукатурити.