Для мене це стало справжньою проблемою з переїздом до заміського будинку. Тут ніколи не знаєш, що тобі знадобиться завтра( тому те, що в квартирі давно б викинула - лежить( Намагаюся якось з усім цим боротися, але марно. Хоча по великому рахунку, як вже якось писала, коли готувалася з собаксами до окупації, то все моє життя вмістилося в один рюкзак. Так у мене і був підготовлений бус: клітки, переноски, корм і один мій рюкзак. І брати правда нічого не хотілося. Планшет, телефон, пара фото і одна зміна одягу.
в мене в гаражі речі зберігаються, які вже можна було б і викинути, та "а вдруг знадобиться?" чекає на них. І знаєшь, часто-такі вони дійсно пригождаються. Ми іноді з чоловіком навіть дивуємось як це працює😆😆😆
Вооооот! І знаєш, щойно ти щось викидаєш, як вірогідність того, що воно знадобиться, зростає в геометричній прогресії! 😂
😂 Отож! Та я б додала, що як тіки щось викидаєшь, воно одразу ж і потрібно, і доводиться або десь шукати, в когось питати чи в них є, або йти купляти і витрачати кошти. А воно аби китайська фігня, котра скоро знов зламається, або коштує як крило літака.
ось так і живемо, зберігаючи😂
Тому я коли дивлюсь на потрощені хати, теж уявляю скільки у людей там було "скарбів", а скільки дійсно важливіх речей.