15й ранок як маленький ювілей

Привіт, друзі! Сьогодні вже 15 день, як я з самого ранку піднімаю свою жопу і біжу на прогулянку😅🤣

Це неймовірно прекрасне відчуття, коли ти можеш щось робити. З кожним днем це виходиться краще і краще. Принаймні мені так здається.

Правда, після цих вихідних, коли я трохи збив режим і прокидався не о звичній п'ятій годині, а вже о шостій, сьогодні прокинутись о п'ятій було значно складніше.

Та я майже впорався. О пів на шосту я вже був на вулиці і став свідком того, як уже трохи раніше сонечко починає вияснятися, із-за небосхилу. Це виглядало дуже гарно (перші фото).

І, звісно, я спробував це зберегти у фотографіях, щоб зараз поділитися ними з вами.

Бігти з кожним днем стає все простіше і простіше. Сьогодні звичні три кілометри, які я пробіг, викликали тільки невелику втому. Рри тому, що основна скодність була тільки в тому, що під час бігу було досить холодно.

На вулиці ледь-ледь тепліше ніж 0 градусів, і це приносить великі хвопоти для бігу, особливо враховуючи, що біля води досить великий вітер.

Прибігши до Долини Троянд, я став свідком дуже милої події, як постать в салатовій курточці, стоючи спиною до Батьківщини Матері розкинула руки по сторонам і ніби обіймала сонце, яке вже вийшло, і зігривало все навколо своїми променями. Аж захотілося піднятися і привітатися із людиною. Та, дендлайн ніхто не відміняв.

Повернувшись на старт, я побачив прекрасні краєвиди, як Солнце, піднявшись за косою, окутувало все навколо своїми променями. Не дивлячись на те, що воно ще було дуже низько, ті промені вже починали зігрівати все навколо.

Сподіваюсь, сьогодні буде теплий, приємний день, коли Сонечко буде нас добре гріти.

Дякую за увагу всім гарного дня!