Джерело Пантелеймона Цілителя та Шаєва Гора

cranium (78)Author | Delegate [10000] 🇺🇦in Ukraine on Steem • 6 days ago

Привіт друзі. Сьогодні я відвідав настільки неймовірне місце, що немаю ні якого морального права не написати про нього. Це місце називається купальня святого Пантелеймона Цілителя біля неймовірно прекрасного місця – «Шаєва гора».

text ПРИЗНАЧЕННЯ:
Збереження та підтримання лісостепового ландшафту у Центральнопридніпровській височинній області, а також у Черкасько-Чигиринському фізико-географічному районі.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА:
Урочище «Шапка гора» — унікальний природний комплекс, що представляє природний ландшафт, створений рослинністю та штучні насадження (соснові, робінієві ліси) другої половини ХХ століття.
На території урочища зростає 132 види вищих судинних рослин, у тому числі рідкісні види, занесені до Червоної книги України: ковила волосиста, ковила українська, ковила найкрасивіша, гвоздика боровикового, чебрець подільський, а також лікарські рослини: деревій, звіробій, м’ята, материнка, кропива, бруслина європейська.

Навіть зараз, коли починаю складати текст цього допису по тілу прибігають мурашки, від його відвідування. Таке відчуття, що щось дуже-дуже велике і дуже-дуже потужне знаходилось на цьому місці. Фоток буде багато, аж 33, тому запасайтесь терпінням якщо, все ж таки, вирішили подивитись «що буде далі?».

Потрапив я до цього місця завдяки розповіді водія про Дререло Пантелеймона Цілителя. Це відбулось по дорозі з Києва минулої п’ятниці, той день коли я писав допис про дві радуги.

Місце знаходиться зовсім недалеко від Черкас якихось 20-25 км, в залежності від місця розташування по самим Черкасам. В цього місця є і свої недоліки і основним таким недоліком є дорога. Ці 25 км, які я їхав майже годину в одну сторону, в режимі перша друга І зовсім рідко - третя передача. Та не дивлячись на цю невелику перешкоду це місце однозначно було варте того щоб його відвідати. Знаходиться Воно неподалік невеликого села Гуляйгородок по дорозі з іншого невеликого села Нечаївка.

Їхав по навігатору, не знаючи де саме зупинятися. Тільки із слів знав, що біля Гуляйгородка на повороті потрібно буде повернути направо. Коли під’їхав до Гуляйгородка вирішив зупинитись на роздоріжжі.

А на роздоріжжі все і почалось. Мало того, що я зупинив авто під знаком Джерело св. влм. Пантелеймона Цілителя, яке так було сховано в кущах, що я його помітив уже коли пішов на ліво і побачив ворота із дороговказом Шаєва (чогось постійно обписуюсь і пишу Шарова, так що як побачите обписку – вибачайте. Біля роздоріжжя стояв дуже оригінальний хрест, принаймні я вперше зустрічав такий тризуб.

Забігаючи на перед хочу поділитись розповіддю місцевого жителя який разом із дружиною тричі зустрічався нам на шлях. Так от він цей хрест назвав староруським і навів дві цікаві аналогії тризуб та курина лапка…

Якщо придивитись далі Хреста знаходяться ось такі от цікаві ворота. З переду воріт 2 ікони у вигляді Христа та Богородиці

З середини – Гавріїла та Михайла

Зробивши фото я повернувся до авто де на мене чекали мої дівчатка. От саме тоді я розгледів напис із «Джерелом». Коли йшов назад – побачив ще один Хрест-Тризуб.

Сів в авто і проїхав якісь 50 метрів як по праву сторону відкрилось неймовірне місце…

Я прийняв цю криницю за джерело Пантелеймона цілителя і, не дивлячись на те, про що буду писати далі – притримуюсь думки що це саме вона і є.

Навколо криниці була збудована дуже гарна, атмосферна огороже із досить цікавою символікою, що повторювала символіку із воріт в напрямку Шаєвої гори.

Трохи нижче попереднього ракурсу знаходилась цікава ікона з каменю

Ось і ще одне фото символіки

Я приїхав купатись або обливатись. Набравши 1,5 літри води з собою я попросив дружину з дитиною на руках трохи побути в якості оператора поки я виллю на себе відро, щойно піднятої з криниці води. Після першого відра захотілось ще і ще. В підсумку – тричі обливався водою. Відео обливання буде – тільки трохи пізніше.

Скуштувавши воду на смак та зрозумівши, що вона має дуже приємний м’який смак, я вилив набрану воду, що возив в багажнику для роботи, і набрав ще 12 літрів цієї води. Тут я вперше зустрівся із цікавим чоловіком років 50-60 і відносно молодою жінкою 40-50 років, які приїхали набирати воду.

Набравшись відваги вирішили проїхати під воротами щоб подивитись, що ж то за така Шаєва Гора.

Трохи проїхавши під воротами ми зупинились на галявині білі столиків. Трохи глибше в кущах виднілась ікона/скульптура, яка заявляла що джерело Пантелеймона цілителя відразу за нею.

Уявіть який в мене був облом… Переодягатись в мокрі шорти не хотів тому вирішив що треба буде сюди приїхати ще раз, щоб облитись і ось з цього джерела.

Заді цієї криниці знаходився незрозумілий камінь із входом з однієї сторони.

Я наважився і спустився в середину. Виявилось, що це щось схоже на молитовню, зроблену в середині каменю. В середині купа картин і дуже неприємне давлюче відчуття болю і страждань. Хоча, на підході до не мене розпирали приємні відчуття і кожен волосок на тілі стояв член після віагри.

Над входом в камінь висів ось такий символ, що повторював побачене до цього.

Трохи далі стояли порцелянові статуї та металева піраміда без вістрія.

А ось як камінь виглядав зі сторони гори.

Виходячи від цього місця ми знову пересіклись із чоловіком та жінкою, що набирали воду. Як виявилось, вони не тільки набирали воду і вигулювали своїх двох маленьких собак, а й займались збиранням трав.

Тут слово за слово і ми розговорились за саму Шаєву Гору. Чоловік зовсім не був проти поговорити, поки жінка збирала трави. Відчувається, що спілкування йому сильно не вистачало.

Розповів, що раніше цю гору хотів «віджати» Азот, так як в ній величезні поклади білої глини. Мені здається, судячи з фото, що вона вся цілком складається із неї.

Та трапився цікавий епізод. Пишу зі слів, все як почув. Один місцевий колись на верхівці гори отримав удар блискавкою, після чого, чи то коли був у комі, чи коли був тимчасово мертвий, побачив образ білого сивого діда із чорною пантерою. Цей дід розповів, зо тут тече цілюща вода і треба будувати тут молитовню. Потім той дід періодично з’являвся цьому жителю і підказував що і де будувати.

це місце вразило мене найбільше (сугубо по відчуттям)

Також розповів, що з цієї гори раніше стрибали із дельтопланами, так як це чи не найвища точка Черкаської області (я не перевіряв) та розказав що є 2 дороги до її вершини. Одна, якою ми й пішли, ніби по спіралі підводить до вершини, а інша – починається з того місця де я припаркував машину на роздоріжжі. Друга дорога – крутий підйом, для якого треба бути досить витривалим. Тому, з дитиною на руках ми вирішили піти першою.

Навколо відкривались неймовірні краєвиди, від яких не хотілось відводити погляд.

Трохи піднявшись, посеред поля встановлено скульптуру Богородиці, поруч з якою гордо майорить український прапор.

Піднявшись ще вище – натрапили на черговий хрест-тризуб-лапку.

На цьому хресту містилась молитва 12 апостолам.

Приблизно від нього можна було вдосталь намилуватись неймовірним краєвидом в який гармонічно вписувався комбайн, що збирав урожай.

А біля цього Хреста ще знаходилось велике коло, вимощене з каміння в середині якого було маленьке коло із менших каменів.

Спустившись назад ми втретє зустрілись із чоловіком і жінкою, які збирали трави. Які при цій зустрічі, розповіли що після того, як малеча підросте – треба підніматись крутим шляхом, адже вершині гори встановлено багато хрестів а не один.

В своєму житті я побував у багатьох так званих «місцях сили». Поки що, цей візит склав найбільше враження…

Ось такі от красоти знаходяться зовсім поруч, так сказати під носом у мене.

Wikipedia Шаєва гора

Також мене можна знайти в: