Фотоподорож до Шевченківського національного заповідника

Привіт друзі. Сьогодні я вам розкажу про те, як мені вдалося відвідати неймовірне місце на території Черкащини під назвою Шевченківський національний заповідник, що знаходиться в місті Канів. По плану 58 фото – налаштовуйтесь надовгу екскурсію!

Для більшого антуражу, щоб ще глибше зануритись в глибину віртуального відвідання цього неймовірного місця ражу прослухати пісню «Тарасова Гора» гурту «Без обмежень».

Цей допис буде більше на тему «покажу» ніж розкажу. Так багато фотографій з моменту свого повернення, та напевно навіть за весь час своєї діяльності на Steemit я ще не публікував.

text - Шевченківський національний заповідник, охороняться законом

Вирішив якщо почну розділяти цей допис на кілька частин, то значно ускладниться процедура написання щоденних дописів, які я люблю писати, і зіб'ється весь процес. А в підсумку може призвести до того, що більшу частину цих фотографії ви так можете і не побачите. Тому буде багато – «всі й відразу». Як я люблю.

Перше що хочу сказати - це місце потребує особливої уваги і великого запасу часу! Кількох годин які були у мене в арсеналі - точно не вистачить на те щоб вдосталь насолодитися неймовірними красотами цього заповідника.

Для дітей, особливо малих – це велике навантаження. Якщо раптом у Вас дитяча каляска, яка була у нас – прямий маршрут підйому по сходам не для Вас.

А для тих хто з каляскою є дорога в об’їзд, майже на саму гору. Найголовніше – нею МОЖНА і ТРЕБА їхати. Майже на горі є ПАРКОВКА. Я цього лайфхака не знав, тому ми добряче потопали майже від зупинки громадського транспорту, що біля підніжжя сходів.

Біля самого підніжжя сходів є стенд із міні мапою, на якій можна переглянути що за цікавості навколо Вас. Є QR-код, якщо дуже цікаво – скануйте, не буду дублювати, що написано стенді.

І ще дуже важливе уточнення, яке було майже ключовим у моїй поїздці - на території самого заповідника немає ніяких місць де можна щось поїсти. Є лише одне місце це на низу, біля початку самих сходів - ресторан «Тарасова Гора».

Ось так виглядає площадка для парковки під сходами.

Чого-чого, а місця де припаркувати авто - вистачає!!!

Ось зробив фото інформаційної таблички, яка коротко розповідає що це за історична пам’ятка «Тарасова (Чернеча) гора».

Починаючи з підніжжя кидається в оки поєднання відносно рідкісних, як для міста дерев – верби та калини.

text: верба

text: ще верба

text: і ще верба

text: і ще верба

text: калина
Подолавши складне випробування у вигляді підняття по колу із каляскою та дітьми ми вперлися в ось такий шлакбаум.

Я не зробив фото шлакбаума, та зробив фото інформаціного стенду, із вказівками та мапою заповідника.

Тут біль шлакбаума, мене дуже вразила могила. Прочитавши інформаційні табличці я зрозумів, що на місці своєї служби (не повертається язик обізвати це велике служіння – роботою) захоронено Ядловського Івана Олексійович.

Ця людина із 1884 по 1933 рік доглядала за могилою великого українського Метра.

Думаю основа ось цього господарського дому біля Музею Тараса Шевченка закладалась також із участю Івана Олексійовича.

Розумію, що трохи не в тему, та біля підніжжя гори зустрів ось таку табличку без ніяких додаткових посилань. Не захотів видаляти – цікавий опис. Нехай буде ось в цьому місці де я описую сердечну службу Ядловського.

Приїздити сюди краще в компанії однодумців, або самому. Бо прогулюючись по цим красотам – неодмінно захочеться трохи помовчати…

Далі по нашому маршруту була Тарасова Світлиця.

Єдине місце, що після 17:00 залишилось із своїм охоронцем 😊

Поряд з хатиною насаджені квіти

А на ганку знаходиться інклюзивна (для людей з вадами зору) табличка із рядками поета: «В садочку, квітами повита
На пригорі стоїть собі, Неначе дівчина, хатина».

Величезну частину території займає музей Т. Г. Шевченка.

Це дуже гарна будівля, яка в певних місцях сягає 4 поверхів та підвального приміщення, в якому в умовах війни зберігаються самі цінні екземпляри.

Ось так виглядає музей так би мовити зі тильної сторони поверненої до господарського двору.

Саме тут на невеликій галявині я знайшов ось цю табличку та єдину вишню, що росла біля неї. Думаю, раніше їх тут було знано більше…

Поряд із музеєм стоїть пам’ятник який із 1923 по 1939 роки стояв на могилі метра.

Такі речі не можна викидати. Приємно, що так думають і працівники Шевченківського заповідника, які зберегли його.

Зараз він красується ліворуч від центрального входу до музею, якщо стояти обличчям до нього під однією із чисельних верб заповідника.

Я навмисно фотографував із усіх сторін щоб передати всю його велич.

А ось «Памятник-хрест» що стояв на могилі Метра із 1884 по 1923 роки.

Він знаходиться праворуч біля музею, якщо стояти до входу обличчям.

На цьому «пам’ятнику-хресті» є напис: «Молилися перед хрестом Закуті в пута неофіти, Молилися радостно. Хвала! Хвала, вам, души молодие. Хвала, вам, лицарі святиє!»

Ну що ж… Прийшов час перейти самої могили Т. Г. Шевченка у її сучасному вигляді. Це фото в мене вийшло чи не найкраще. А ви як думаєте?

Як на мене, скульптура українського Метра в повний ріст виглядає неймовірно!!!

Мене дуже вразило з яким хвилюючим трепетом син ставився до цього місця.

Приємно, що молоде покоління ще з початкової школи знає і поважає особистість українського «пророка».

text: «Свою Україну любіть
Любіть її… Во время люте
В остатню тяжкую минуту,
За неї Господа моліть.»

Ось ще одне фото, яке гарно підкреслює величність скульптури.

Та жодна краса скульптури не зрівняється з красою виду, що відкривається з гори на наше неймовірне Дніпро, річку що як величезна артеріє живить нашу країну своїми водами.

Для краєвидів багато слів не потрібно. Тут краса говорить куди краще, ніж люди навчились (мав на увазі себе та думаю що узагальнення цілком допустиме) передавати своїми словами.

text: Борітеся – поборите, Вам Бог помагає! За Вас правда, за вас слава І воля святая!

Найбільше мене вразили інклюзивні таблички із рядками з поезії Тараса Григоровича Шевченка.

text: Помолись за мене Богу, мій ти сину, На тій преславній Україні, На тій веселій стороні. Чи не полегшає мені?

text: Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Чужі люди проганяють, і не має злому На всій землі безконечній Веселого дому.

text: Свою Україну любіть, Любіть її… Во время люте, В остатню, тяжкую минуту, За неї Господа моліть.

text: Здається кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна!!!!!!!

Також мене можна знайти в:

youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛