Книга «Туманність Андромеди» Івана Єфремова 1957 рік

Привіт друзі. От я і закінчив прослуховувати неймовірну книгу Івана Єфремова «Туманність Андромеди». Не даремно, я вважаю цього автора одним із геніїв свого часу. Не тільки не дивлячись на лозунги комунізму, а й частково за це. Зізнаюсь, мені дуже сподобався той утопічний світ «далекого майбутнього» де всі люди живуть заради заради блага планети та всього суспільства а не своїх персональних благ.

Найбільше мене шокувало рік написання цієї книги. Коли в кінці прослуховування я почув роки створення 1955-1956 - я був шокований!!!

Роман написано 1955–1956 рр., уперше повністю надруковано 1957-го; це утопія «далекого майбутнього» часів хрущовської «відлиги», що відверто моделює комуністичне суспільство та космічну експансію людства. Земля — частина міжзоряного співтовариства Великого Кільця (Great Circle) цивілізацій, яке обмінюється знаннями без FTL-подорожей/зв’язку.

Ще в той час Іван Єфремов спрогнозував появу своєрідних ШІ, які здатні виконати будь-які математичні завдання в рамках уже відомої вивченої математики. Єдине, в цій книзі він прогнозує наявність всього чотирьох таких величезних машин, що займаються обрахунками. Зараз, 2025 році, ШІ значно більше. Кожен смартфон зараз має ШІ, який здатний обраховувати неймовірну кількість завдань, яку в 1956 році навіть неможливо було уявити.

В чому Іван Єфремов сильно помилився - так це в цінностях людства. Шкода. Напевно автор в першу чергу моделював майбутнє, відштовхуєтесь від свого світогляду та переконань, ставлячи на перше місце колективні досягнення в науці. техніки та мистецтві. Та, на жаль, меркантильна природа «людини», заточена на її індивідуалізм, на даний момент, не допускає наявності того прекрасного майбутнього, що описане в цій книзі.

Утопія праці та гідності: суспільство без приватної власності й бідності, з високою етикою відповідальності (влада = обов’язок), культом знань, праці, тілесності й краси. (Критикує «надмірний раціоналізм», що ризикує збіднити почуття).

Досить цікаво, що ще в 60-х роках XX століття Іван Єфремов піднімає таке поняття «третя сигнальна система». Я довго мучав Чат ГПТ, щоб він сформулював визначення на основі матеріалів із книги і ось що він видав:

третя сигнальна система =
фізіологічно новий щабель нервової організації людини, що забезпечує телепатичне спілкування без слів, відкриваючи шлях до повного взаєморозуміння в умовах майбутнього суспільства й Великого Кільця.

Мені подобається це визначення, яке дійсно влучно передає те, що вкладалось в нього автором. Бо варіанти колективного свідомого, які намагався мені підсунути ШІ, як наступний щабель в розвитку – явно виходили за рамки розвитку сигнальної системи в окремо взятого індивіда.

-Що стосується самої книги, то в ній можна знайти унікальний, неймовірно деталізований опис зірок, галактик та сузір'я, який був доступний на той час!

-Детальна ілюстрація «альтернативного суспільства» так би мовити в ідеальному варіанті його розвитку. Яке ШІ чомусь обзиває «утопією».

І на завершення, якщо ж спробувати запам'ятати цю книгу кількома словами, то дуже хочу щоб в моїй пам'яті вона соціалізувалася із фразою «зірка людської душі».

Заінтригував? Раджу відразу читати, так руки чесались коли слухав, що навіть записував нотатки на слух 😅

Також мене можна знайти в:

youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛

_{Posted using SteemPro}