Враження від прослуховування книги "Еллінський секрет" Івана Єфремова 1942-1943 роки

Привіт друзі. У вас колись було таке, що ви рухаєтеся, здавалось би нелогічним, шляхом та в підсумку доля показує, що саме цей шлях - саме той. Саме він вас підводить до особливої знахідки? Якщо були - це дуже добре, бо так ви краще зрозумієте в якому зараз останній я готую цей допис…

Головним спонсором допису стала коротка розповідь Івана Єфремова «Елінський секрет» 1942-1943 років.

Науково-фантастичне оповідання, написане у 1942–1943 роках, але вперше надруковане лише у 1966-му (вид-во «Лениздат», збірка «Еллинский секрет» у серії «В мире фантастики и приключений»). Задум входив до ранішого циклу «Семь румбов», однак текст тоді забракували як «надто містичний». Єфремов сам підкреслював, що ідея «пам’яті поколінь» випередила звичні уявлення часу; пізніше він розгорнув її в романі «Лезвие бритвы» (1959–1963; публ. 1963).

Щоб довго не описувати як мені ця розповідь скажу тільки – вона мене вразила в рази більше ніж саме Лезо Бритви.

Оповідь веде невролог проф. Ізраїль Абрамович Файнціммер. До нього звертається фронтовик і скульптор лейтенант Віктор Леонтьєв: після поранення правої руки він утратив можливість різьбити зі слонової кістки статую своєї коханої Ірини (спортсменки, «ідеальною» красою якої він захоплений). Леонтьєва переслідують видіння... Під керівництвом професора герой вчиться керувати цими видіннями…

Що ж такого неймовірного в цій розповіді? Як вам психіатра, який замість того щоб намагатись прибрати галюцинації рекомендує пацієнту розвинути їх до максимуму і подивитись, що ж саме ці галюцинації йому намагаються сказати?

В цій своїй розповіді Іван Єфремов висловлює своєрідну гіпотезу про одну із причин розвитку галюцинаторної симптоматики, яку він пояснює прориванням генетичної пам'яті («пам’яті поколінь»), що успадковує людина від пращурів, з-під індивідуального досвіду особистості

Як на мене, то ця гіпотеза ні на грам не поступається жодній з гіпотез, що зараз загальноприйняті. Тим більше, що ця гіпотеза пояснює виникнення тільки певної категорії видінь, так би мовити істинних галюцинації, які носять в собі сюжетний характер.

Взагалі питання проривання генетичної пам'яті є дуже актуальним. В це можна вірити або ні. Та, ймовірність правоти подібної теорії ніхто не зможе заперечити.

Та, нажаль:

буквальна «спадкова пам’ять» образів/текстів наукою не підтверджена. У реальній біології радше йдеться про обмежені механізми міжпоколінної епігенетичної спадковості, а не про передачу конкретних досвідів/умінь.

Також в розповіді присутній ще дві виражені ключові ідеї, що мені підказав АІ:
Екфразис та етика краси. Текст довго розмірковує над природою Прекрасного як «досконалості цілеспрямованості» (єфремівський гуманістичний естетизм). Це перше звернення Єфремова до античної тематики; тут окреслено його подальші естетичні мотиви.
Античні ремінісценції. Прозора паралель із міфом про Пігмаліона й Галатею; ім’я Ірина («мир») підкреслює ідею торжества творчості та миру над війною.

Не хочу копіювати весь текст міфу тому тільки відправлю тих кому цікаво по лінку - https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=10436

Ще знайшов ось таку аудіокнигу яка відверто ну не топ

Прослуховуючи цю розповідь я в черговий раз відчув радість і щастя з приводу того що психіатрія для мене не пустий звук…

І як підсумок - дуже сильно раджу для прослуховування цю аудіокнигу. Думаю вона буде цікава всім хто цікавиться темою пізнання.

На вікіпедії розповіді, вкінці є лінк на твір. Там потрібен ВПН, та дума це не проблема для тих кому буде цікавим ця розповідь.

Це максимально розширена версія мого враження від прослуховування книги, яку я публікую саме на Steemit. Коротку версію можна буде знайти трохи пізніше на моїй Facebook сторінці, до якої зараз активно дійшли руки.

Також мене можна знайти в:

youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛