Корабель дурнів (1965)

Привіт. Дощ перебив мені сон, тому, пів планети спить, а я вибиваю на клавіатурі слова, що утворюють текст, в цьому дописі я згадаю художній фільм "Корабель дурнів".

Корабель дурнів (англ. Ship of Fools) — американський драматичний чорно-білий фільм 1965 року режисера та автора сценарію Стенлі Крамера. Кінострічка заснована на романі Кетрін Енн Портер.
На кораблі, який один з пасажирів — карлик Глокен (Майкл Дан), назвав «кораблем дурнів», з Мексики до Німеччини в 1933 році пливуть пасажири різних національностей, представники різних верств суспільства. Вони, попри попередні невдачі, вірять у те, що їх чекає краще майбутнє. В одному з портів на палубу корабля підіймаються 600 іспанських робітників та іспанська графиня-бунтарка (Симона Синьйоре). Корабельний лікар Шуман (Оскар Вернер), до обов’язків якого входить не тільки лікування, але й розважання багатих пасажирів, поступово закохується в графиню. Та чи довезе корабель кожного з цих людей до обраної мети?

Wikipedia

На відміну від інших корабельних історій, які я встигла передивитися, тут не буде ні скель, ні шторму, ні перельотів кораблю через небезпечні місця. В його сюжет вписані музика, танці, випивка, любовні інтриги та сексуальний потяг.

На кораблі були спільні ранкові сніданки та гучні вечорниці.

Кавалери запрошували дам на танці. Це - скандал однієї з пар, який виник на їх основі.

Ось цей чоловʼяга, розраховував на те, що купивши молодиці пляшку ігристого, алкогольного напою отримає ніч кохання в карколомних позах… Дівчині, таке кохання за випивку, ні до чого, але ігристе це ж - ігристе і вона постійно водить хтивого джентльмена, за ніс, який купує їй випивку.

А, місцева кокетка, що надає такі послуги за гроші, відмовляє закоханому в неї парубку, в котрого немає і шилінгу, щоб оплатити свій перший статевий акт… Гроші він знайде, з застосуванням сили…

Але, найяскравіша історія на цьому кораблі, на мій погляд, розгортається між лікарем та графинею.
Він, має хорошу жінку та двох дітей, вона - тричі була заміжня, але всі три шлюби не були щасливими…

Та, здається між ними спалахнуло щось схоже на кохання… Мабуть так буває… В нього є дружина, діти та - серцю не накажеш кого кохати, а кого ні, ці почуття виникають в неочікувані моменти. Є в любові щось від грому та блискавиці, спочатку виникає тертя, потім спалах, удар блискавиці - все трапляється так швидко…А, потім…, навіть, від думки про цю людину серце починає битися все частіше, а її поява на горизонті подій — змушує внутрішній двигун… вириватися з грудей…
Лікар, хотів зійти з корабля разом з жінкою, залишитися з нею назавжди… та не насмілився… коли їх шляхи розійшлися, він вжив декілька стаканів віскі, вийшов на палубу…. Від болю через розлуку, в нього схватило серце, що було хворим… І ось він падає на підлогу…

Корабель Дурнів, є тінню Корабля Арго…З іншими, все ясно, за кожним є свій скелет… дехто — останній покидьок. Всіх цікавлять задоволення для тіла.

Але, не так і легко зрозуміти, як вести себе, щоб не опинитися серед дурнів, невідомо, кого треба слухати серце чи розум…І що таке добре, а що таке погано, з врахуванням потреб, того ж тіла і його "грішної" матеріальної природи, яка є, фабричними налаштуваннями і проти якої не попреш.

Найбільше в мене запитань до історії лікаря. Згідно релігійних вірувань, він не мав спокушатися на жінку і все було б добре…Та, хіба можна було встояти, якщо тіло зчитує всі невербальні сигнали і, вже відповідає на них, виділяється гормон щастя… Людина відчуває ейфорію… а потім, те саме, серце розривається від болю та горя, через втрату того, що викликало всі ті відчуття…

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ =)