"ОКЕАН З ДЕВІДОМ АТТЕНБОРО",

Привіт!
В цьому році вийшов документальний фільм "ОКЕАН З ДЕВІДОМ АТТЕНБОРО", на його обкладинці були кити, цього вистачило для того, щоб я відразу ж його увімкнула, але не переживайте про китів я не писатиму.

Девід Аттенборо, знає з яких слів треба розпочинати документальні кінофільми і починає говорити, ось такі слова:

Усе життя почалося у глибинах синього моря, його течія та сила, сформували наш світ. Його шанували і боялись. Величезне приховане царство, яке існує лише у нашій уяві ось уже сотні тисяч років.

Ми й справді не знаємо океану, і можемо лише уявити який він, вони вивчені менше, ніж планети сонячної системи.

Стільки в ньому істот про які ми нічого не знаємо ?

Це моя фаворитка. Потішне личко.

А ось ця істота має найскладніший у всьому світі зір.

Я навіть записала його назву - павичевий 🦚 ракоподібний Богомол.
Бачите як він змінює положення зіниць ?

Та ціль цього фільму була не в тому щоб розповісти про біорізноманіття. А більш екологічна.
Показати як промисловий вилов риби… залишає після себе пустелі.

Ось на цьому узбережжі по дну тягли сітки. Згрібаючи все живе. Заради вилову гребінців, гинули всі інші.

Автор говорить. Що в одному з давніх текстів згадувалося, що море мало стільки риби що човни ледь пливли по воді, яка кишіла рибою. Зараз цього немає. Але і це не головне, що хотіли сказати в фільмі. Головним його відкриттям було донести людству, що океан вміє відроджуватися.
Один заповідник, де заборонено вилов риби за пару років відновлює все біорізноманіття. Зʼявляються навіть ті істоти що вважались зниклими видами. І фільм закликає створювати такі заповідники, щоб зберегти океан і зберегти усе життя.
Адже ми навіть не усвідомлюємо наш звʼязок з океаном. Не буде його - не буде і нас.

От такий був сьогоднішній огляд фільму. Дякую за увагу.