Сквер Богдана Хмельницького.

Всім привіт.
Сьогодні поділюся світлинами зі скверу Богдана Хмельницького.
Сквер знаходиться на одному з пагорбів міста, що зветься замковою горою, через те, що там колись була розташована фортеця, від якої не залишилось ні сліду.

Зараз же, про те, що місцина мала історичне значення не говорить нічого, хоч і названий сквер історичним імʼям, що належить найвідомішому гетьману Черкащини - Богдану Хмельницькому, зображення якого вибито на пʼяти гривневих монетах.

Звісно, сквер з такою назвою має містити памʼятник гетьману. А ось і він, на камені вирізьблений портрет Богдана поруч з яким зображено Герб Хмельницьких.

Також в сквері розміщений памʼятник іншому гетьману минулого. Якого описували, ось так :

Мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його «Підковою»), міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, та був здатен волячим рогом пробити дубові ворота. Його охрестили «Волошенином», себто по-тодішньому молдованином. Його зріст був 2 м 29 см

Wikipedia

Все це - про Івана Підкову.

Збоку розміщено напис :

ІВАН ПІДКОВА —
видатний герой антиосманської боротьби українського, молдавського, польського та інших народів.
У 1577 році на чолі українських і молдавських повстанців здійснив похід у Молдавію і здобув її столицю — місто Яси.
У 1578 році страчений у Львові за наказом польського короля Стефана Баторія.

Wikipedia

При вході до скверу ми бачимо, ось таке дерево, яке мені дуже подобається, воно високе, яскраве та трішки «покручене життям»… Через що, нагадує мені одне японське прислівʼя :
«Скручене дерево живе своїм життям, тоді як правильне дерево йде на дошки.»

Що говорить про те, що не треба старатися бути правильним та ідеальним, треба бути собою.

Цей парк, абсолютно звичайнісінький, але з нього видно одні з наймальовничіших куточків Черкас.
З одного боку видно музичну школу…

Якщо пройти трохи далі, то відкривається панорамний вид на моє улюблене місце… Пагорб Слави, на якому стоїть Батьківщина Матір, з чашею в руці, в якій мав би горіти вічний вогонь. І, я впевнена, колись він знову горітиме! 🔥

Далі - видно долину Троянд.

І, ось ми підходимо до, головного місця яке відкриває нам найбільшу ріку України — Дніпро.

При спогляданні цих вод, хочеться згадувати слова з вірша Тараса Григоровича : «Реве та стогне Дніпр широкий»…

Ці види - родзинка парку. Після оглядання яких можна відпочити на лавках чи лавках-гойдадках.

Ті, хто зголоднів можуть вгамувати апетит, чи залишитись на відпочинок у ресторанному комплексі «Чайка».

В осінню пору, це місце - особливо прекрасне.
На цій ноті я буду ставити крапку.

Дякую за увагу, до наступних зустрічей.