Якщо ви і надалі продовжите знайомити нас зі своїм містом, то після ваших дописів можна сміливо їхати до Харкова, бути знавцем міста та його історії. І відчувати себе як вдома =) Прямо мотивуєте поїхати. Але під час війни це не дуже доречно… В нас безпечніше.
Я і вас знайомлю з містом Харків, і сама таким чином вивчаю його вулиці. Спочатку не думала, що мені і самій буде це захопливо.
Та може я таким чином надихну спільноту писати про інші міста України?
Бо радянщина вихолостила з нас українське і зараз наша міссія повернути пам'ять до себе, та передати нащадкам.
Не знаю. Якщо писати так як ви, то це тяжка праця, не кожен буде так заморочуватися.
Я себе в останній час не можу змусити писати за сузірʼя саме через це, стає лінь витрачати так багато часу на написання допису.
Дякую за оцінку мого часу!
А як лінь, то ми пишемо про те, як пройшов день. А якщо завжди лінь, то нахіба ми тут?