Поїду в гончарну майстерню — Will drive to a pottery workshop

Доброго ранку, шановна спільното!ʼ

Ніч була дуже важка. Ми так жодного разу і не встали з ліжка навіть в коридор вийти, але вибухи і робота ПВО майже не припинялися. Не вставали бо сенс вже йти після того, як вибухи відбулися, а серій майже не було, всі одиночні. Після того як десь вже о восьмій ранку все закінчилося я ще цілу вічність не хотіла вставати з ліжка. Всі плани з сьогоднішнього дня перенесла на завтрашній, бо ну якого вже біса, що хорошого я зможу зробити після такої ночі. Напевно що нічого.

На цьому тижні чоловік наполіг, що мені треба взяти паузу і перемкнутися з розумової роботи на фізичну. Швидше за все поїду в гончарну майстерню і буду там щось створювати, давно вже цього не робила. Звісно це дещо сповільнити мій темп роботи, але може це дійсно дасть мені можливість на якийсь час переключити розум і знайти нові сили на свою розумову працю, яка останнім часом майже лежить намертво. Щось в мене в цьому процесі зламалося і ніяк не хоче полагодитись. Тож треба шукати способи, як це все відновити. Подивимось, може спрацює.

Поки що майстерню я не бронювала, може зроблю це сьогодні ввечері, подивимося. Намітила собі три скульптури, які хочу зробити, і в принципі маю велике бажання з цим попрацювати. Взагалі робота з глиною непогано переключає розум, тож думаю що це дійсно непоганий вихід із ситуації. Головне щоб після того як все завершиться в мене дійсно включився мозок і захотів далі працювати, а не вирішив, що тепер від нього більше нічого не вимагається.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!ʼ

The night was very difficult. We never got out of bed, not even to go out into the corridor, but the explosions and the work of the air defense almost never stopped. There was no point in getting up after the explosions happened, and there were almost no series, all single. After it all ended around eight in the morning, I didn’t want to get out of bed for an eternity. I postponed all my plans for today to tomorrow, because what the hell, what good could I do after such a night. Probably nothing.

This week my husband insisted that I take a break and switch from mental work to physical work. Most likely, I will go to the pottery workshop and create something there, I haven't done this for a long time. Of course, this will slow down my pace of work a little, but maybe it will really give me the opportunity to switch my mind for a while and find new strength for my mental work, which has been almost dead lately. Something in me in this process broke and doesn't want to fix itself. So I need to look for ways to restore it all. Let's see, maybe it will work.

I haven't booked a workshop yet, maybe I'll do it tonight, we'll see. I've outlined three sculptures that I want to make, and in principle I have a great desire to work with them. In general, working with clay switches the mind off quite well, so I think this is a really good way out of the situation. The main thing is that after everything is over, my brain really turns on and wants to continue working, and doesn't decide that now nothing more is required of it.

With love, your Foxy