Холод наближається, а бобри виходять в люди
Наближається холод. Вночі температура опускається значно нижче, то ранком голяка вже не походиш. Не прям в чому мати народила, а в коротенькому до колін і ліктів. Городині від того не легше, якщо раніше була спека, особливо на фоні минулого року, то значне зниження теж уповільнює ріст. Хіба із тією різницею, що вологи треба менше. І то не факт.
Тим часом бобри, влаштовують диверсії. Вони потроху виходять в люди. Не так щоб до людей та поселень. Проте туди де їх раніше не було. Про це свідчать сліди. То якось від тоненького деревця, на висоті десь півметра, залишається лише стовбурець. То десь лежись вже товще. Тільки повалене, а місце згину зтоншене до вістря зубочистки з обох країв. А вже через якийсь день тієї деревини нема. І там лише вим'ята трава в бік зарослів лісних. Часом сил потягнути тільце дерев'яне не вистачає сил, то потроху воно зникає шматочками. Мабуть не швидко те діло йде, але залишені галузки викликають враження, що хтось поцюкував сокирою.
Також є бажання уникати зустрічатись із твариною, що має такі грізні інструменнти. Бо якщо в американських фільмах всі лементують від атак шалених білочок. Мають таку манеру художньо прикрашати епізоди. То шо може бобер.
А друг бобер у якого білі зуби тільки у рекламі. Дуже небезпечний, і є такі історії що віднаджують від мандрівок до їхнії домівок.
І шо ті бобри задумали...