Свято Преображення Господнього

Це свято ще називають Яблучним Спасом. І не просто так. Саме сьогодні прийнято освячувати фрукти. Ми не полишаємо цих традицій, тому я встала сьогодні раніше, щоб приготувати гарний кошик.

Туди я помістила яблука, груші, два сорти винограду, сливи, нектарини. Все це я намагалася скласти якнайкраще.

А поки я була зайнята біля кошика, надворі хмарилося і збиралося на дощ. Було сумно за цим спостерігати, бо в нас на городі залишилася солома. Вчора повинен був приїхати трактор, який би упакував нам цю солому в тюки. На жаль він зламався і не приїхав, а сьогодні ця солома змокне і її доведеться сушити.

Коли кошик був готовий я розбудила Даринку. Ми поснідали і швиденько зібралися. Наш тато вже нас чекав і ми поїхали до церкви.

Незважаючи на велике церковне свято, день сьогодні робочий. Тому у церкві і біля неї зібралося не надто багато людей. На подвір’ї люди позалишали свої кошики з фруктами, щоб потім повернутися до них після відправи. Ми також поставили свій кошик у вже сформований ряд.

Через деякий час всі люди вийшли на подвір’я, де священник освятив кошики, не забувши при цьому рясно окропити і всіх людей. У цьому йому допомагало саме небо, бо пішов невеликий дощ, який швидко припинився.

Після закінчення освячення помічники, які працюють в церкві, розстелили велике покривало. Сюди всі бажаючі могли покласти фрукти, які потім поїдуть на фронт нашим захисникам. Їм зараз не до свята, але можливо це освячене яблуко чи слива нагадає комусь із них про домашній затишок. Ми теж залишили кілька фруктів нашим солдатам.

Вдома ми взялися за споживання освячених фруктів. Даринка в мене не є великою шанувальницею фруктів, її важко чимось таким нагодувати. Але сьогодні мені це вдалося. Вона із задоволенням з’їла нектарин, поласувала виноградом і яблуком. А материнське серце тішиться, що дитина з’їла трохи вітамінів.

Принагідно вітаю всіх своїх читачів зі святом! Хай воно буде у вас світлим, радісним, тихим і мирним. До зустрічі!