Блог останнього часу

Не можу не відзначити зниження власної активності на Steemit. Останній місяць на роботі був просто “зносом голови”, праця на виснаження, у вільний час просто морально відновлювався, переключаючись на все інше, аби тільки зіскочити з хвилі робочого стану. Жодна улюблена робота не може залишатися улюбленою при перевантаженні. З чого все почалося. Щороку в серпні наша клініка закривається на 3 тижні. Цього року мій бос раптом вирішив, що всі невидані замовлення потрібно максимально терміново видати людям, щоб нічого не залишалося на ці три тижні. Причому чоловік настільки накрутив себе, що дійшов до якоїсь обсесії із замовленнями “в очікуванні”, почав тиснути на секретаря, а секретар складає робочі графіки. Ланцюжкова реакція з параноїдальним ухилом. Хоча на ці три тижні не заплановано ні армагедон, ні перетворення чогось на гарбуз. Свій стан я називаю одним іншим словом, але воно за межами цензури :)

І ось сьогодні у мене офіційно починається відпустка, добігає кінця перший день. І перше відчуття – порожнеча. У мене не було бажання нічого планувати через нескінченний марафон бігу “на місці”, тому я починаю планувати тільки зараз. Спонтанні ідеї виникають час від часу, я їх поки записую як чернетки. Усвідомлюю, що є безліч способів добре провести вільний час: море, прогулянка з фотокамерою по висохлих від спеки парках, доробити вебсайт, щось зрендерити у 3D, погладити кота, попити води тощо :)

А!.. у мене ж нещодавно був день народження :) Якраз збіглося так, що в цей день у мене був 10-годинний робочий графік, тоді я подумки послав усіх до біса, щоб не відволікатися на такі дрібниці й постарався, щоб цей день минув якомога швидше за інерцією. До вечора я почав отримувати вітання від співробітників, які під кінець дня відкрили Фейсбук. Насправді мені важливо, щоб близькі родичі не забули привітати, а співробітники або знайомі – не настільки важливо, ніхто не зобов’язаний пам’ятати, коли там у мене що, для цього і створений Фейсбук :)

Поки я більш-менш вільний і мене не обтяжили якісь спонтанні ідеї з сумнівним майбутнім, я вирішив трохи “оживити” занедбану сторінку у Фейсбуці для мого сайту linkly.com.ua, відновив доступ до також занедбаного фейкового акаунта вигаданої особи все на тому ж Фейсбуці для репостів і “лайків” власних публікацій. Я знаю про що ви думаєте, але це допоміжний інструмент для розкрутки, так потрібно :) Сьогодні я вже встиг “загорітися” ідеєю віртуальних візиток для бізнесу дружини, але здоровий глузд і раціональність мене зупинили. Чому? Можливості клієнтів з технологічним прогресом можна порівняти як єдинорога з метро.

Всім добра і мирного неба.