Які це наївні, старенькі, заяложені слова! Тисячі років одні люди присипляють ними других, щоб ті не брикались і давали доїти себе.
Гармонія інтересів, співробітництва класів, соціальний мир.
Боже, скільки на цю мету наговорено хороших, медових слів. Коли б тим медом вимазати всіх тих словоблудів і втикати пір'ям та розставити їх підряд, то, мабуть, із них можна було б зробити чудесний поясок через усю земну кулю. Ну, хіба це не та сама любов до всіх ближніх без різниці класів?

Ех, апостоли любові! Словоблудство є ваша любов!
Нема любові без ненависті, як нема білого без чорного!
Хочете любові, то мусите ненавидіти.
І що більша ваша любов, то більша ваша ненавість.