The Diary Game: сталося непорозуміння))

Вітаю шановна спільнота! 💙💛

Господиня нашого дома, в якому ми гостюємо поїхала на якийсь фестіваль. Ну і ладно:))
Алексу треба було завести сина Тімофея до зайнять в драматичному дитячому театрі, де він займається. Він буде перебувати аж 3 години. А на цей час Алекс запропонував мене відвезти в інше місто, в магазин. Каже там дуже великий і мені там сподобається. Я згодилась, бо всіх півників яких зустріла тут я вже скупила:))

Ну ок. Тімоті завезли до театру. Це великий центр всіляких розваг. Треба туди якось навідатись.

Повезли далі мене в Brecknell.
По дорозі щось важко фотографувати, бо з обох боків густі зарослі кущів та дерев, а ще дорога дуже часто повертає. Здається, що ти завжди їдешь по колу десь:))
І якщо мельком з-за кущів вигляне якась чи церква чи паб, то ви це вже проїхали.

Та в самому Брекнелі дороги стали поширше, але не перестали завертати. Тож я зробила декілька фото з машини.
Ми покружляли по вулицях, як мені здавалось, та натрапили на пробку з машин.
ТОж Алекс прийняв рішення - він висадив мене біля парковки торгівельного центру, сказав:- їди вперед і там большой магазин, в 17.30 буду тебья тут ждат.
Ну я і пішла.
І що?
Я одразу зрозуміла, що мені туда не треба, я туди не хотіла:))

Це величезний центр всяких брендових магазинів, а я не шматочниця. Мені оцього всього не треба.
Ну ок. В мене цілих 3 години. Піду подивлюсь:))
Першим мене зустрів дитячий потіг. Він ходить кругом по центру, катає дітей.

Мені потрібна порцеляна та фарфор. Ок, зайду сюди.

Та такого у нас і вдома повно в магазинах. Скрізь одне те й саме продається.

Інше навіть фоткать не стала - кросівки, плаття, штани і багато кафешок-швидко поїсти. Не цікаво!

То не стану ж я тут товктись 3 години. Включила інтерент, задала пошук антикварних лавок. Пішла, куди послав Гугл. Потрапила в якийсь склад якісь великих машин. Ні це не воно.
Та піду просто шаритись містом. Ну не мій день сьогодні:))

Натрапила на церкву з кладовищем у дворі,

...на підземний перехід розписаний класно - мені сподобалось!....

.... на старий паб, але всередину не зайшла...

Дивлячись на це фото, можно побачити як міняється стара добра Англія в сучасну країну з висотними домівками. Ось ще такий же приклад. На цьому фото навіть якісь відрізки часу простежуються.

Ось так я потинялась містом, потім мене забрали.
Ми поїхали додому, повечеряли тим, що залишалось в холодильнику.
Я там, слава богу, бо Україна приїхала! А значить все свіженьке - смачненьке - користне!

А потім аж до поки не почало темніти на вулиці я допомогала Алексу обшивати його чудо-машину.
У вересні тут проходять щорічні змагання таких машин, які люди роблять з нічого як можуть, а потім хто швидше проїде.
Алекс з дітьми приймає участь кожного року. В цьому році машинка буде Жабою))

А мій чоловік робив очі цій жабці:))

Тож день був знов насичений. Піду спати, бо на завтра вже теж плани є для того, щоб було про що вам розповісти.
Дякую, що читаєте мої опуси з багатьма фотографіями зараз. Та коли повернусь додому, їх стане поменьше)
На все добре вам!