Фінальне косіння

Привіт, друзі! Сьогодні я знову без фото. От щось не хочеться фотографувати в таку сіру, зовсім не сонячну погоду. Нема барв, нема яскравості, нема бажання просто взяти до рук телефон. Бо коли бачиш щось гарне — навіть yfxt,nj банальне: сонце, що освітлює сад, у якому вже з’явилися перші жовті листки, — то хочеться це зафіксувати. Чи квіти, чи будь-що інше. А в таку безбарвну сіру пору — просто забуваєш щось сфотографувати, аби проілюструвати свій щоденний вечірній допис.

Сьогодні мене виручать колажі, яких у мене вже чимало назбиралося. Коли бачу якийсь цікавий колаж у Google Фото (а я їх переглядаю майже щодня, якщо не забуду чи не полінуюсь), то зазвичай зберігаю. От і сьогодні порився серед них, вибрав ті, де видно подвір’я — моє або сусідів, сфотографоване з балкона. Не обов’язково тільки ці локації, але переважно саме вони.

Сьогодні я взявся за фінальне косіння — хотів покосити газон і траву на зиму. Я розрізняю ці два поняття: газон я кошу регулярно косаркою, а «трава» — це те, що росте далі в саду, ближче до межі, де людська рука буває хіба раз чи два на сезон. От саме туди сьогодні й добрався.

Косарку цього разу не використовував — узяв електричну косу. Бо газон надто виріс, і косарка просто не потягнула б. Та й акумулятор має обмежений заряд: аби все скосити ним, треба було б тиждень косити по дві години щодня. А я не хочу так розтягувати, тим паче з понеділка передають дощі. Хотілося зробити все одним махом.

Учора ввечері трохи скосив стару конюшину, яку ніхто не чіпав ціле літо. А сьогодні вже взявся за газон перед терасою. Та не встиг доробити все — лишився шмат перед вікнами кухні і узбіччя. Сподіваюся закінчити в понеділок, якщо буде час. Цей «гештальт» хочу обов’язково закрити — щоб подвір’я було підготовлене до зими.

Бо далі — сніг, дощі, роса. Виходиш у сад — без гумових чобіт не пройдеш, ноги весь час мокрі. Доріжки садові я ще не зробив, тож навіть щоб зірвати якусь гілочку руколи до сніданку чи м’яти до чаю— одразу намокаєш. А якщо скосити зараз, то до зими трава вже не виросте.

Учора після косіння добряче втомився — навантаження на поперек було пристойне. Може тому й спав як убитий, хоч сни снилися якісь напружені, хоч і не пам’ятаю їх змісту. Прокинувся на годину пізніше, ніж зазвичай.

Сьогодні, здається, втомився ще більше. Але цього разу вчинив розумніше — набрав ванну гарячої води й повалявся там пів години. Я взагалі не великий шанувальник ванни, мені більше до вподоби душ: швидше, зручніше, економніше. Але іноді ванна — це справжній порятунок. Здається, половину втоми як рукою зняло.

Дякую, що прочитали мою писанину 🙂
Бажаю всім гарного вечора, гарних снів і мирного неба. На добраніч 🌙

P. S. Тут в основному заморозки цієї весни:

P. P. S. Ще трохи зимових краєвидів, адже вже скоро я такі бачитиму з вікна 😊