І знову до роботи

Привіт, друзі! Неділя минула — настав понеділок, а отже, час повертатися до роботи.

Я забув згадати у попередньому дописі, що в суботу, коли ми з шваґром активно працювали, зокрема возили щебінь тачкою, — моя багатостраждальна тачка не витримала. Вона вже відпрацювала дуже багато: використовувалась під час усієї будови, возила величезні каменюки. І ось тепер колесо просто розлетілося — диск поржавів і не витримав навантаження та часу.

Довелося шукати нове колесо. Щоб не їхати самому на базар, подзвонив сусідові, який має будку на ринку та торгує сантехнікою - трубами і тому подібним. Попросив, щоб він мені його купив і привіз — не хотілося витрачати 2–3 години на поїздку. Колесо він придбав — за 1000 гривень. Так, дорого, але це безкамерне колесо. Моє попереднє таке саме прослужило майже 10 років! Проблема була лише в диску, який зігнив. Дешевші, надувні колеса швидше пробиваються й служать значно менше. А це — надійне. Тож тепер у мене новеньке, жовтеньке колесо вже стоїть на тачці — замінив.

Сьогодні ще потроху додавав суниці до своєї суничівки — настоянки. Учора отримав від батька трохи свіжих суничок (як ви вже могли читати). Частину засипав у банку, щоб настоювалися, а частину залишив у холодильнику — щоб діти або дружина з’їли, чи, можливо, вона приготує з них щось смачне.

А от ті суниці, що я засипав кілька днів тому, сьогодні вирішив витягнути з настоянки. Як бачите на фото — вони повністю втратили колір і смак, усе віддали напою, який набув красивого рубінового кольору. Тепер навіть не знаю, куди подіти ці знебарвлені ягоди — смаку в них практично немає.

Оскільки день обіцяв бути спекотним, із самого ранку набрав води в невеличкий гумовий басейн для дітей. Ми навмисне не купували великий басейн, бо маленький легше й швидше нагрівається. Якщо набрати води зранку, то до післяобідньої години вона вже добре нагріта — ідеально для дитячих водних забав. Діти зазвичай купаються десь о 14:00, коли сонце вже не таке активне. Сьогодні вони гарно поплескалися, наче маленькі каченята 🦆

Також сьогодні я нарешті розібрався з торцювальною пилою, яку спеціально купив для різання вагонки — збираюся підшити стелю в усіх кімнатах на другому поверсі. Зрозумів, як правильно з нею працювати, і дуже тішуся, що нарешті зможу розпочати цей етап ремонту. Якщо буде час — почну вже найближчими днями.

А ще — сьогодні ніч на Івана Купала. Завтра — свято. Колись у цю ніч влаштовували народні гуляння: молодь стрибала через вогонь, шукала квітку папороті… Це язичницьке свято змішалося з християнським, адже насправді цей день — точка літнього сонцестояння. Відтепер дні ставатимуть коротшими, а ночі — довшими.

Це трохи сумно — літо ще не в самому розпалі, а вже потроху хилиться до осені. Такий собі цикл життя, що обертається з року в рік — справжня карусель