Осіння краса

Привіт, друзі Сьогодні пішов глянути, як там той мухоморчик, що вчора знайшов біля яблуні. І, як виявилося, поруч було ще два! Просто вчора я їх не помітив, бо вони сховалися за кілками, до яких підв’язували помідори, а потім висмикнули, і поспирали до яблуньки. Теж гарні — червоні, з білими цятками, ніби з картинки 🍄.

Учорашній мухомор березових листочком на капелюшку за ніч підріс — став більшим і ще яскравішим, тож, мабуть, і ці два теж трохи підростуть до ранку, можна буде завтра перевірити їхній стан, цікаво ж.

Погода сьогодні була в основному сонячна, хоча часом сонце ховалося за хмари. Але вітер — холодний, просто льодяний. Коли їхав велосипедом, навіть захотілося вдягнути рукавиці — руки мерзли добряче.

Крім того, за день забрав Маркіяна зі школи, а ввечері знову продовжив монтувати вагонку в кімнаті над гаражем. Робота йде повільно, бо треба спершу зашити незаштукатурену стіну, підрізати кожну планку під кутом, зробити акуратні стики — така делікатна, але приємна праця (коли вже завершуєш певний етап).

А вже надвечір, коли проходив повз ванну на другому поверсі (дверей ще ж немає ніде) помітив крізь дахове вікно яскраве червоне світло. Виглянув — і не помилився: на вулиці був неймовірний захід сонця! Зробив фото, щоб поділитися з вами. Отож, якщо в лісі немає грибів, то хоч мухомори на власному подвір'ї пофотографую 😄!

Отак і минув день — гарний, хоч і прохолодний. Кажуть, що вже незабаром потеплішає, а наступного тижня, можливо, прийде й справжнє бабине літо — мабуть, останній теплий подих осені перед холодним листопадом. 🍂

До речі, подразнення в горлі ніяк мене не відпускає, вдень наче нормально, а як тільки приходить вечір і потрібно лягати спати, дається взнаки. Пече, свербить, а за ніч до ранку купа всілякої гидоти назбирується. Допомагає відкашлювання і щось тепленьке попити з самого ранку. Головне, щоб вночі не тривожило, а то є великі шанс розбудити Максима, а тоді всім буде непереливки.

Дякую, що прочитали допис! Всім добраніч і спокійної ночі!