Який час, такі і "анекдоти". Я не знаю, що це можна назвати гумором, бо це наче палець в рану встромили і покрутили, так само у розбиту душу тим анекдотом наче цвяхом загнали по самого капелюху. Болить, кровить, а вдіяти нічого не можна. Тільки жити з тим цвяхом.