Дякую! Та я тримаюся, іноді здається, що аж занадто, масова загибель людей під час війни "привчили" нас до цього, ми стали надто товстошкурими (хоча це і необхідно щоб не з'їхати з глузду, але це міняє нас незворотно). Єдиний виняток - це особиста залученість, тобто коли гинуть наша родичі та знайомі. Є ще одна проблема - надто довгі терміни служби - 3,5 роки в зоні бойових дій надто важко емоційно і фізично, і кщо ти навіть фізично витримаєш (що дуже важко в 58 років), то настане один момент, коли просто втомлений організм не встигне зреагувати.