Здрастуйте, мабуть, ви жінка, яка коня на скаку зупинить, у хату, що горить, увійде ... Я розумію, що складно бути сильною жінкою ... Тільки, тому що ТРЕБА ... вижити ... І ви змогли. Я відпочивала у чоловіка в селі, пам'ятаю, до мене прив'язалося одне каченя, голос був дзвінкий, красивий, я його навіть кликала Басик на честь Баскова)) Він бігав за мною, як собачка, ми з ним ходили в сад, він купався в кориті... його не заганяли, він був завжди поряд, де я...А потім я виїжджала, племінниця плакала, просила забрати Басика з собою...Говорила, що він як циркач...Що тепер вони не зможуть його зарізати? я не могла, потрібна була клітка чи сумка спеціальна, паспорт, на кордоні не пропустили б... Але я переконалася, що птахи теж, як і люди, можуть дружити і нудьгувати... Племінниці довелося віддати його сусідам, бо не могла інакше...
Дякую за допис! ,🙋😘💐
Здрастуй, Олю! Дякую за чудовий коментар!!!
Ти мені нагадала ще одну історію. Якось мій колишній просто взяв і купив маленького гусачка на ринку. Йшов додому п'яний і йому взбренділо таким чином малу дочку порадувать... Приніс в квартиру.
Ну що з хворої людини взяти?
Лягло це бідолажне гусеня знов на мої руки.
Йому було холодно і сумно, воно пищало за бігало та нами без кінця. Я придумала взяти кролічью шапку, вивернути м'яким внутрь - по типу гнізда. Він зігрівся, заснув.
Так прожив він у нас два тижні. Килим на підлозі звернула та по черзі витирали за ним. А діти в школі. А я на роботі..
В мене тоді ще й бабушка лежача була, до неї треба ходити.
Додзвонилась до села родичам, кажу:
-Рятуйте!!!
Дочка плаче:
-Мама, чому ти його не полюбила? Диви, який він гарненький. Що він тобі зробив?
Короче.. Мать - враг народів, батько - янгол!
Віддала гусеня.
Вздихнула...
Та дочка ще довго дулась на мене.
Отака історія:))