You are viewing a single comment's thread from:
RE: Просте життя простої людини.
Читаю про кущ чайної троянди, про сусіда, який його посадив і розумію, наскільки важливо не те, хто ми, а важливо - які ми, що залишиться після нас на землі...Спасибі...Я теж напередодні блокади Маріуполя, пам'ятаю перебрала всі речі в шифон'єрі і винесла їх у місце біля контейнера...
Але війна спалила й ті, що залишилися... Гарного дня та настрою! Дякую! ❤️
Не знаю за що ви мені дякуєте, Олю, тож і вам спасибі!
Не сильно тужіть за речами, якщо це можливо, бо людина швидко ними обростає знов, якщо є голова та руки корисні людям. Сьогодні чекаю подружку в гості з Куп'янська, яка теж залишилась без нічого, а зараз тут у своїй сестри мешкає. наплачимось....