You are viewing a single comment's thread from:

RE: The Diary Game: А ми все одно будьмо жити щасливо!

in Ukraine on Steemlast month

Читаю і перед очима картина падаючих балконів, стекол, палаючих будинків... Коли читала про молоду україночку, яка з дитиною бігла в укриття - сльози самі побігли по щоках... нерви... Дуже боялася, що не добіжить... Але слава Богу - жива...
А квартира - це наживне, і в мене, і в покійного сина згоріли будинки, і в моїх родичів... Головне, що ми самі живі, крім двох братів двоюрідних... Здрастуйте. Я теж вірю в закон бумерангу...

Sort:  
 last month 

Здрастуйте, Оля! Все буде колись добре поки ми живі та здорові. Та нерви ні в дугу у всіх, ось що. А де нерви, там... не будем о поганом)))
Наші "криші" в Куп'янську у всіх вже зруйновані теж.
Як ще молитись та кому, щоб чоловіки на цій планеті вгамувались вже нарешті? Скіль тисячоліть війни та війни...