Весь день в ремонті

Як кажуть - у свинячий голос … Нарешті додзвонилася електрику і відігнала до нього Тушкан. Хочу чи ні, а зробити машину треба. Насправді-то я хочу, але як уявлю, скільки це буде мені коштувати( Ну якось впораюся. Не довелось би стіми виводити… хоча поки тримаюся. Ладно, буду вирішувати проблеми по мірі їхньої появи.

Оскільки машина залишилася у майстра, назад я їхала на велосипеді. І все було б чудово, якби мій друг, який їздив на ньому позавчора, не підняв сидіння під себе! А дізналася я про це, коли вже була там. Ох і раздратована я приїхала! Думала отримати задоволення від поїздки, а натомість отримала головний біль в прямому сенсі, бо він зробив сидіння високо, а руль - низько. Знаю, що багато хто так їздить, але це для спортивного велика. Мені так ну дуже незручно, тому й голова розболілася.

Зато побачила ось такий гарний паркан з горобиною. Ось тільки не знаю, чи завантажиться фото.

Далі - майстерня. Тут щодо стін та стелі я на фінішній прямій. Вже потроху розвішую на стіни різні крючки і дошки, до яких будуть кріпитися крючки та інше. Як на мене - виходить затишно. Що є моєю найбільшою гордістю так це те, що все від самого початку я роблю сама. Лише одного разу мій друг пофарбував один шар з пульверу. Але до цього чотири шара фарби валиком я нанесла сама.

Кожна деталь - своїми руками. І так, як я це уявляла. Мені подобається. Зараз фарба висохне, прикрутимо різні фіксатори і я почну повертати до майстерні різні інструменти і решту. За моїм планом все воно має висити. Стояти буде лише те, що використовується безпосередньо у якомусь будівельному проекті. Ну і залишається ще один момент - підлога. Але це вже в вересні або навіть у жовтні, подивимось по часу і фінансам.

Ну і нарешті кухня. Не можу повірити! Залишилося зовсім трохи. Щоправда ми плануємо потім замінити мийку і зробити штольню в сільському стилі власноруч, але для цього нам потрібна готова майстерня. Поки буде так. Зрештою потім замінити недовго, бо сама складна частина з трубами та таким іншим залишиться як вона є.

Втомилася сьогодні страшно. Знов такі дуже неоднозначні думки з приводу майбутньої роботи. Я і хочу, але режим, який зараз пропонується, мене категорично не влаштовує. Проте вирішила не панікувати, розпочати, а потім, якщо щось, просто перейти за сумісництвом на своїх умовах. Подивимось. Якось воно буде.