Вихід з зони комфорту. День 21 і останній 😉

Завершити мій експеримент ударним відпочинком, як на мене, було абсолютно правильне рішення! Тут мабуть треба пояснити. Якщо раніше я працювала у вихідні, то могла легко зробити сама собі вихідний у будь-який день тижня. Тепер я більш не маю такої можливості. А значить? Правильно! Значить треба вчитися відпочивати у вікенд, як це роблять всі нормальні люди.

Щоправда відпочинок для мене це часто те, що для інших праця. Ну от сьогодні я раскладала речі в майстерні. Але ж це моє хоббі! Це мій улюблений проєкт цього літа! Чесно, мені самій важко повірити, що я все це зробила! Не просто оплатила, а зробила сама, власноруч! Мені допомогли лише з електрикою і повісити полиці. Все!

Майстерня вийшла правда дуже затишна. Кішки одразу виявили бажання там оселитися (і я їх розумію), тому там зʼявилася їх миска, котяча ліжанка і маленька двірка. Тепер вони можуть заходити і виходити, коли захочуть.

Другим етапом ми почистили такі димохід. На щастя, вдалося пробити без ламання на дах. Тепер ми з собаксами зможемо протриматися до самих холодів не вмикаючи газове опалення (якщо воно взагалі буде з цією руснею). Залишилося запастися тепличними брекетами, але з роботи я повертаюся як раз там, де їх продають. Буду купувати потроху.

Ну й останнім етапом я розібралася з вербою. Нажаль, вона росте занадто близько до паркану. Тож влітку я її не чіпала, бо вона створювати тінь для курочок, але зараз довелося такі обрізати. Шкода, але що поробиш. Коли вона виросте в гормоне дерево, то вирішити цю проблему буде набагато складніше.

В цілому ж, підсумовуючи ці три тижні, я дозволю собі вважати мій експеримент вдалим. Я не лише витримала різку зміну життя, але й доволі успішно пристосувалася до нових умов. Поживу поки в цьому 😉