Де б я використовував 1 сезон серіалу Відьмак?

Привіт друзі. Вчора закінчив перегляд першого сезону серіалу Відьмак.

Крім того, що це екранізація однієї з моїх улюблених книг – в ній піднімається дуже цікаві і актуальні, принаймні на даний момент, для мене питання. Питання долі та призначення, які постають чи не головними в сюжетній лінії 1 сезону.

https://uafix.net/

Перше, над чим змусив задуматися в серіал: «як максимально дослівно перекласти слово «предназначение»? Все ж таки, слово призначення це дослівний переклад слова «назначение». В українській мові слово призначення не передає того смислового посилу, що містить в собі слово «предназначение». Я поки не знайшов гідної заміни, може хто підкаже?

В сезоні проілюстровано, що як би люди не намагалися обійти свою долю - та доля рано чи пізно дожене і візьме своє. Також тут гарно програється «свобода вибору». Мені здається, що ніхто не відміняє нашої можливості приймати вибір що і як робити… Та рано чи пізно, навіть якщо ми хочемо втекти від своєї долі - вона нас наштовхне на той вибір, який призведе до того, неминучого і те, що має здійснитися – здійсниться.

Ще одне слово яке важко перекласти з російської мови «предначертано». Дослівного перекладу в українській мові я не знаю, тому використовую словосполучення «виткано нитками Мойр». Думаю, що цей вираз ще більш ємко передає суть, навіть краще ніж слово «предначертано».

Ех… хотів відкласти трохи на більш пізній час та розумію, що без невеличкого пояснення - продовження допису буде не таким як би мені хотілось.

В сучасному світі існує велика кількість онтологічних психологічних практик, які використовуються «псих»ологами чи «псих»отерапевтами, навіть «псих»іатрами в якості інструментів при наданні психологічної допомоги та в психотерапевтичній роботі чи лікуванні.

Одним із таких різновидів є фільмотерапія, яка бере свій початок з початку 20 століття. Можливо навіть з першого фільму знятого братами Люмер. В 1930 роках у радянському союзі активно займалися вивченням впливу кіно на широкі маси населення, а на початку 50-х років опублікувалися в першій статті про використання фільмів у психотерапії. Це був 1951 рік і стаття М. Прадоса називалась «використання фільмів у психотерапії». А вже у 1972 році Антоніо Менегетті пише першу книгу La Cineterapia. Довелось попотіти та я знайшов цю книгу на російській мові «Кино, Театр, Бессознательное» у відносно вільному доступі. Поки ще руки до книги не дійшли, тому на цьому вступ до фільмотерапії поставимо на три крапки… Зазначу тільки, що в подальшому багато «псих»… використовували образи з фільмів, відео та кліпів в своїй практиці. Все ж таки «мова символів є універсальною», тому чого б її не використовувати як інструмент?

Я вже також колись починав практично використовувати цей інструмент, та в той час мені не вистачило терпіння та цікавості. (треба буде полистати бог а все ж таки віднайти ті починання, цікаво буде себе перечитати через кілька років).

Тож, де б я використовував 1 сезон серіалу Відьмак в якості інструменту фільмотерапії?

Для людей, що:

• перебувають у пошуках сенсів,
• для людей, що знаходяться в роздумах свого візерунку життя, витканого нитками Мойр,
• мають знижену самооцінку,
• людям, що перебувають на роздоріжжі та стоять перед складним вибором,

Демонстрація в образі Геральта того як має поводити себе чоловік, що шукає уваги жінок. Своєрідний еталон брутальності.

Приклад Єніфер «Свинки» дуже гарно підійде для людей, що комплексують через свою зовнішність.

Думаю цей список можна розширити, та поки нічого в голову не лізе в допис дуже хочеться опублікувати саме сьогодні. Тож – опублікую цей чорновик, а там буду підправляти… Можливо й ви допоможете, як думаєте, кому може «аукнутись» сюжетні моменти першого сезону відьмака?

Дякую за увагу. З нетерпінням чекаю на Ваші коментарі.