Хмари згущаються
Привіт друзі
Завтра знову в Харків. В принципі, я цьому дуже радий. Будь-які поїздки тягнуть за собою зміну обстановки та зміну кола спілкування. Це, як мінімум цікаво. Як максимум - це можливість здійснити кілька кроків на шляху до збагачення своєї уяви про природню різноманітність людей… Щось я загнув у вступному слові. Хотів же ж просто розповісти, що прекрасно привів час із сином а вечером став свідком неймовірного захмареного неба в якому ніби відкрився кратер, з якого ледь-ледь крапав дощик.
Все було б добре, як би я не був вимушений пропустити день народження сина, який мені не вдасться провести разом з ним… Думаю це досить велика ціна, яку доводиться платити за цю можливість відвідати Харків. Ну як відвідати - поїхати працювати.
Робота не буде займати весь мій час і я матиму прекрасну можливість відвідати ті місця на які в мене не вистачило часу під час першого візиту. Стосовно сина, я вже наперед вніс свій вклад в купівлю ним його подарунка. Залишиться тільки подзвонити та привітати. Розуміючи, що найближчі три тижні я не матиму змоги з ним спілкуватись сьогодні я спробував якомога більше часу провести саме з ним. То ж - сьогоднішня неділя пройшла в звичному режимі «дня мужиків».
Син дуже давно планував свій день народження. Спочатку він хоче провести час із дітьми, з якими він найбільше спілкується, а потім уже в наступний день із своєю сім'єю (ледь втримався щоб не написати сім’єю своєї мами… треба реально сприймати, що це дійсно його сім’я, а так – батя😅).
Згадуючи свої дні народження, коли я запрошував своїх друзів на день народження і ми всі разом сідали за стіл і, в принципі, на цьому майже все. Розумію що можливість відсвяткувати день народження в дитячому колі в спеціальному закладі дуже багато значить для дітей.
Дивлячись на те, як син засмучується, що деякі з його друзів не зможуть прийти на свято, бо знаходяться поза містом, дуже сподіваюсь, що все ж таки в нього знайдуться друзі які захочуть та зможуть провести з ним час, привітавши його з днем народження…
До скорого, поки не планую писати ранковий допис (з ранку дорога), та якщо раптом буде трохи вільного часу - можливо ще побачимось завтра зранку.
Хмари ніби з фільму про апокаліпсис. Та мені подобається =) Небо ніби падає вниз.
Я думала у Вас шведська сімʼя. Разом як 7 гілок які не зламати, а ти таке є пишеш, сімʼя мами, сімʼя баті. Не вішай ніс, святкування Дня народження з батьками - то для батьків. Якими б хорошими, сучасними та повними сил для спільних ігор не були творці дитини, дітям цікавіше в компанії друзів. 🤪
Your content has been successfully curated by our team via @ ngoenyi.
Thank you for your valuable efforts! Keep posting high-quality content for a chance to receive more support from our curation team.
100%. дякую за чудовий коментар. Звісно ти права, та пропускати день народження сина - то не саме приємне, що може бути в житті.
Така загрозлива хмара на фото. Це ще в Черкасах чи з минулого відвідування Харкова (ще раз повернувся на початок допису і побачив, що не з Харкова 😄)
Your content has been successfully curated by our team via @ ngoenyi.
Thank you for your valuable efforts! Keep posting high-quality content for a chance to receive more support from our curation team.
Thank you so much!!!
Чим Ви ці хмари підфарбовуєте ?😜 Шуткую...Гроза, мабуть, була жахлива...
Своїм сприйняттям. Якось мій телефон це робить навіть краще ніж я собі уявляю