Контакт (1997) — коли наука і віра зустрічаються

Привіт друзі. Вже більше ніж тиждень як я переглянув прекрасний фільм «Контакт» 1997 року. Після перегляду фільму виник дуже приємний післясмак роздумів ,на які наштовхнув перегляд цього фільму.

На цей кінофільм я потрапив після того як прочитав дуже гарний допис від @diodao - https://steemit.com/ukraine-on-steem/@diodao/kontakt-1997. Та часовий проміжок між перечитуванням допису і фільмом склав майже місяць… Першим, що я зробив після того як закінчив дивитися фільм - пішов і перечитав цей допис ще раз😅 Після другого перечитування я зрозумію що допис настільки гарний, що навряд чи я зможу додати ще щось цікаве до цього. Та і часу особливо на це не було…

Прийшов вже тиждень після того як я закінчив перегляд цього фільму та, не дивлячись на досить великий проміжок часу, бажання написати про фільм так і не зникло. Навіть навпаки. Я добряче нашукав інформацію стосовно як фактів про цей фільм, так і про певні наукові речі, які викликали в мене цікавість…

«Контакт» — це не типовий фантастичний фільм із вибухами та прибульцями. Це інтелектуальна подорож, де замість зорельотів — радіотелескопи, а замість воєн — дебати між науковцями, віруючими і політиками.

---

Головна героїня, Еллі Ерровей (вразлива, але незламна Джоді Фостер), — астрофізик, яка все життя прислухається до неба, намагаючись почути щось більше. І вона чує. Сигнал із зірки Вега. Доказ життя поза межами Землі. Тут усе лише починається...

---

Роберт Земекіс, відомий за "Назад у майбутнє", тут демонструє іншу сторону себе — глибоку, уважну, майже медитативну. Кожна сцена, кожен діалог — це не просто сюжет, це питання до глядача: "У що ти віриш?"

Почну з принципу «Бритви Оккама» — це принцип логічного мислення, який стверджує:

"Не слід примножувати сутності без необхідності."

Іншими словами:
серед кількох можливих пояснень одного явища найімовірніше правильним є найпростіше — те, яке робить найменше припущень.

Принцип названий на честь Вільяма Оккамського (1287–1347), англійського філософа та францисканця. Щоправда, сам Оккам ніколи прямо не формулював "бритву" у відомому сьогодні вигляді, проте часто використовував цей підхід у своїх працях😅

По великому рахунку я згодний з цим логічним принципом мислення. Правда в цьому принципі, як і в будь-чому іншому, є виключення. Не знаю чи то через свій досвід чи через романтизм та надмірну фантазію я продовжую вірити в те, що є речі які не піддаються логічному поясненню на даний момент, але це не означає що логічного пояснення для них не існує».

Ключовими словами тут є на даний момент. Все ж таки людство, на даний момент на досить примітивному етапі свого розвитку і маючи тільки той набір знань, якими ми володіємо, деякі речі ЩЕ неможливо логічно пояснити.

Від того цей принцип, який досить прекрасно працює в більшості випадках, в деяких випадках зовсім не працює…

Іншим, дуже цікавим моментом фільму стало те, як режисери в 1997 році зобразили космічну подорож. Як на мене, варіант із «розшаруванням слоїв матерії під дією вібрації» досить цікавий і чи не найпростіший спосіб того, як людина може здійснювати подорожі за лічені секунди на неймовірно великі відстані.

Фільм прекрасного підходить для людей які люблять фантазувати і думати. Після нього дійсно вмикається мозок і починаєш займатись як саморефлексією так і роздумами над вічними філософськими темами. Наприклад, «чи має сенс досвід, який неможливо довести?» І що важливіше — об’єктивна істина чи особисте переконання?… Саме через це, я б не радив до перегляду цей фільм людям в молодому віці (приблизно до 25) в яких ще не має повної критичності в судженнях.

А як ви думаєте: «чи має сенс досвід, який неможливо довести?»

Всі зображення згенеровані мною за допомогою DALL-E спеціально для цього допису

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛