Незабутня екскурсія по Харкову

Привіт друзі. Сьогодні був просто неймовірний день за що я безмежно вдячний @nobilisa та її чоловіку. Я б навіть сказав, що сьогодні відбулось маленьке диво, адже зустріти людей, з якими час летить як одна мить – то справжнє ДИВО…

Програма була настільки насичена, що 6 годин прогулянки пролетіли як одна мить, та мені треба було вчасно повертатись. Користуючись можливістю хочу ще раз подякувати за такий душевний, я б навіть сказав батьківський, прийом та піклування. Це було НЕЙМОВІРНО!!!

Одна справа коли ти сам гуляєш по незнайомому місту, а інша коли тебе возять в найбільш захопливі місця в та ще й розповідають про них. Завдяки ось такому піклуванню я зміг побачити за один вечір чи не половину Харкова. Трохи іншого Харкова, не того що я публікував трохи раніше, дивлячись на місто у відносно мирний час, а того Харкова, який зміг дати по зубам росіянам в перші дні наступу, ставши неприступним фортом, об якого зламали зуби...

Важко сказати що мені сподобалось чи запам’яталось найбільше. Напевно все ж таки можливість подивитись на місто через бінокль з найвищого пагорба. Я вперше дивився через бінокль і хочу вам сказати, що це неймовірно. Навіть коли бачиш з його допомогою що відбувається з будинками в Куп’янську. Ну як будинками – з тим що від них залишилось…

Назавжди запам’ятаю коментар @nobilisa «ну бляха точно незламні». Ці слова слугували реакцією на свіже посаджені квіти під багатоквартирним будинком який тримається на чесному слові по вулиці «Дружби Народів».

Сьогодні я побачив і спробував відчути те, як було в Харкові в перші роки війни, коли він немов кістка в горлі дратував росіян своєю незламністю…

В результаті – майже в кожному з будинків на окраїнах міста (тай не тільки на окраїнах), куди росіяни легко дістають артилерійським вогнем є вікна де замість скла вставлена фанера…

Мене дуже вразила одна із шкіл, яка зараз перетворилась на руїну. Згідно розповіді, це місце стало тією стіною, під якою скопилась величезна кількість розбитої російської техніки разом із тілами рашистів.

Фото цієї школи (якщо не помиляюсь то це колишній спеціалізований ліцей №134) демонструють наскільки страшними є наслідки цієї війни…

Сьогодні бачив місця переповнені білю та стражданням людей, які ще три роки тому до останнього відмовлялись вірити в те, що буде війна.

Щоб Ви розуміли відстань між Харковом і Бєлгородом якихось 20 км. Блін та між Черкасами та Смілою цілих 35 км…

Ті ж самі росіяни часто заїжали в Харків за покупками. А зараз – бомби, стріляй, вбивай…

Сьогодні я побачив наскільки «Страшно» було жити в Харкові на початку повномасштабного вторгнення. В той момент не було жодного абсолютно безпечного місця і не важливо де ти був у самому центрі чи десь на окраєні.

Та Харків показав Хар актер та всю міць українських хар актерників. Якби я до безумства не був закоханий у Черкаси – я б напевно спробував залишитись в Харкові.

В моїх очах, з кожним новим днем, Харків все більше відкривається як місто українських інтелектуалів (нехай мене простять інші міста) та рівень людей з високим інтелектом в Харкові на одиницю площі, за моїм суб’єктивним спостереженням, точно більший ніж в будь-якому іншому місті..

Місто очима мандрівника - Харків, початок
Знайом з містом через біг - Харків
🔥🔥Випадкове розкриття загадки ДІО 😅
Місто очима мандрівника - Харків, станція метро Історичний Музей
Філософський камінь та Цяця з Харкова
Знайомство з містом через біг, Харків, Парк Стрілка

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛