У Сонця вчусь не вигорати

На вулиці дощик, на вулиці мряка - який же облом
вставати із ліжка і бігти гуляти, ну що за прикол?
Та скільки ж тут можна, у ліжку валятись, давити бока?
Встаю я, хоч пізно, та все ж підриваю я дупцю з ривка😉

Привіт друзі. Після сьогоднішньої пробіжки народився ось такий віршик, який можна покласти на музику пісні «на улице дождик, на улице слякоть, а їм все одно...»

Вибачайте за такий ліричний відступ, та ще й на самому початку, дивлюсь чим більше відстань ранкової пробіжки тим кращий настрій після неї.

Сьогодні було дуже важко прикинутися. Ніч пройшла не спокійно. Коли живеш в кімнаті не один – трапляються нюанси… Та не будем «хник-хник-хник» цього завжди з головою куди не глянь…

Побіг я сьогодні в іншому напрямку, аж за «Горбатий міст». Запитав був у АІ, чому він саме горбатий, так Чат ГПТ взагалі не правильно описав, назвавши горбатим той, що розташований над ЖД колією, а цей біля Млина, що розташований на річці Харків.

Побіг, бо вчора побачив гарне графіті і не пожалкував – графіті дійсно дуже гарне, та для графіті наступить зірковий час трохи згодом…

Зате натрапив на дві розбиті будівлі, які якраз в тем мого попереднього посту ілюструють те як же дісталось Харкову від скажених сусідів.

Ось ще один, в тому ж дусі…

Ладно повертаємось до позитиву… По дорозі на зад забігши за черговим графіті я побачив дуже мудрі слова над чорним сонцем, що красувалось на воротах: «У сонця вчусь не вигорати» (перше зображення)

Чи то після цієї фрази, чи то після тих ендорфінів що виділились вже майже за 3 км бігу, на душі стало трохи приємніше… І я побіг далі.

Перебіг міст біля пам’ятника Сагайдачному і вирішив сфотографувати річку, щоб продемонструвати як у Харкові виглядає неділя…

На мою думку, неділю тут можна сміливо охрестити днем рибалки. На берегах було дуже багато рибаків. Від старого до малого. Всі дуже сконцентровано дивились на вудки, це було щось.

Ще на біговому шляху на мене чекав неочікуваний монстр.

Ну як монстр, маленький равлик. То я так намагався жартувати.

Фотографував його і думав, що я на нього схожий. Схожий в тому, що як би повільно не відбувався мій рух – він все ж таки відбувається. Якщо равлик рухається і не зупиняється – то я тим паче не збираюсь зупинятись. Навпаки, буду «У Сонця вчитись не вигорати»…

Місто очима мандрівника - Харків, початок
Знайом з містом через біг - Харків
🔥🔥Випадкове розкриття загадки ДІО 😅
Місто очима мандрівника - Харків, станція метро Історичний Музей
Філософський камінь та Цяця з Харкова
Знайомство з містом через біг, Харків, Парк Стрілка
Незабутня екскурсія по Харкову

Дякую за увагу! 💙💛