Ура - КАНІКУЛИ!!!

Привіт друзі.

Сьогодні в мене було справжнє свято після досить довго періоду перебування в Харкові. Я нарешті побачив свого сина🥰🥰🥰 Мені було дуже-дуже приємно мати можливість сповна насолодитися часом проведеним з ним на святкуванні останнього дзвоника в його школі.

Дуже креативна ідея – діти розмальовували футболки один одному. Найбільше сподобалась фраза «Андрометр»

Я вже неодноразово писав, що мій син навчається в одній з найбільш креативних, а на мою суб'єктивну думку - взагалі самій креативній і самій кращій школі - Discovery school.

Сьогоднішнє свято останнього дзвоника проходило в режимі своєрідного мистецького заходу. Все почалося із святкового фуршету де я добряче компенсував те, що не особливо гарно поснідав. А далі діти зі своїми батьками відправилися по арт об'єктам, які вони готували разом із вчителями.

Деякі діти дуже гарно малюють її їхні малюнки привертають багато уваги. Мені найбільше сподобався верхній динозавр який не може відірвати очей від сонця. Дуже гарний малюнок!!!

Перші арт-об'єкти знаходилися ще на подвір'ї, та після початку дощу, під акомпанемент якого і відбувався цей захід, ці об'єкти перенеслись в приміщення школи.

В школі кожен клас підготував свій стенд, де кожна дитина залишила якусь свою річ на згадку про себе, а під цією річчю знаходився qr-код, за допомогою якого можна перейти і подивитися відео, що записували діти.

https://www.instagram.com/p/DKRfQjnNOOW/?img_index=1

Трохи далі була виставка дитячих картин, на одній із них навіть є малюнок мого сина.

Далі кожен клас перетворили на певну локацію де вчителі розповідали що взагалі відбувається.

В першому класі було можливість проявити свою фантазію та креативність розмальовуючи рамки на стіні. Синові допомагала розмальовувати рамку його мама, вітчим та я. (Сьогодні наша шведська сім'я була майже в повному зборі, не вистачало тільки моєї дружини та маленької донечки😅😵)

Ось яка рамка в нас вийшла.

А в наступному залі, присвяченому творчості Лесі Українки презентували 13 хвилини відеоролик де Леся Українка співала пісню, яку було створено за допомогою штучного інтелекту.

Досить гарно було дивитися вірші написані величезними літерами на рунах шпалер.

Сюди прекрасно вписувалась ваза, де стояла одинока квітка червоного маку, яка дала можливість зробити непогане фото.

А в наступному залі була справжня атмосфера творчості де стояла стара антикварна друкарна машинка на якій діти могли спробувати поклацати зберігши свої слова на папері

В цій залі була найкраща фотозона, в якій я з радістю сфотографувався разом з сином.

Син був дуже радий мене бачити. Майже за місяць ми добряче скучили один за одним і сьогоднішній день став справжнім святом, як для нього, так і для мене. Взагалі, якщо задуматись можливість вільно святкувати подібні свята із своїми дітьми - це справжній щастя, яке дуже дорогого варте, а більшість навіть не задумується над цим.

Дивлячись на дітей із класу сина, досить дивно було розуміти що не всі прийшли на це святкування. Впевнений, що на це були вагомі причини. По своїй волі – ніхто б не пропустив таке дійство. Навіть не знаю, які б слова я підбирав, якби мені потрібно було б пояснити своїй дитині чому ми не можемо піти св’яткувати...

Синові дуже не вистачало однієї дівчини, яка вже в цьому юному віці «прикувала» до себе його увагу, блін – справжній цирк на дроті😵

Ще було справжнє – «Дерево сенсів», де можна було відрізати від дерева пробірку із зеленим зіллям, що так нагадував давно забутий смак з дитинства.

А на завершення, наш маршрут проклався до арт-об'єкту, де відбулось прекрасне декламування віршів Василя Симоненка:

На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-Богу, один.
У кожного "Я" є своє ім'я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми — не безліч стандартних "я",
А безліч всесвітів різних.
Ми — це народу одвічне лоно,
Ми — океанна вселюдська сім'я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони "я".

Декламація була настільки емоційною, що син не витримав її і попросився вийти, а я стояв і кайфував від того, як моє тіло пробирало мурахами… Після закінчення були групові фото на згадку про прекрасні дитячі роки проведені разом. А по закінченню самого свята я мав можливість забрати сина і піти святкувати з ним завершення навчального року в одному із наших улюблених закладів, де готують смачнющий рамен.

По ходу, на гарячу руку, я вже виклав декілька сторіс та публікацію в Instagram, тому для повного занурення в атмосферу останнього дзвоника третього класу Discovery School - запрошую відвідати мій Instagram😅 - https://www.instagram.com/alexeyborsth