Враження від розповіді Івана Єфремова "Озеро гірських духів" 1942

Привіт друзі. Не хочу забігати на перед та судячи із усього моя творча пауза (хз чи можна її обзивати творчою кризою) була викликана хворобою і коли майже симптоми позаду – я знову хочу писати, слухати, дивитись і тд… Це так, Знаю що деякі з Вас точно будуть раді, сподіваюсь що всі та феномен Люкса ніхто не відміняв 😅🤣

Сьогодні розповім про враження від короткої розповіді Івана Єфремова «Озеро гірських духів» написаного 1944 року. Ніде не знайшов жодної інформації про цю розповідь на українській мові, тому із своєрідним відчуттям відкривача шляхів дозволю собі проспівати трохи диферембів одному із своїх улюблених письменників.

wikipedia

Відносно коротку аудіоверсію розповіді прослухав на одному подиху. Благо вона була коротка і займала всього 41 хвилину. Мені дуже сподобалась. Якщо порівнювати із попередньою, про яку я не так давно писав – "Пекельне полум'я" 1954 рік – ця розповідь виглядає більш цілісно.

Найбільше запам’яталась бесіда геолога Волохова із художником Чоросовим. А із неї, те з яким захопленням художник розповідав про ті речі, які на той момент йому здавались трансцендентними та паранормальними. Цікаво, що будь-що що не може пояснити весь багаж знань часу, в який живе людина вважається паранормальним та містичним… Як знайшов вже після прослуховування, навіть в цій короткій розповіді Єфремов використовує Своєрідний дуалізм в описі своїх героїв - «У структурі оповідання, як і інших ранніх творах Єфремова, художник і вчений є двійниками одне одного. У першому виданні 1944 року художника називають на ім'я Григорій Іванович, але в наступних перевиданнях він згадувався лише на прізвище Чоросов.»

Готуючись до написання посту почитав трохи в інтернеті та знайшов дуже цікаву історію, як же створювалась дана розповідь:

«Іван Антонович Єфремов звернувся до літературної творчості під час евакуації до Середньої Азії у 1942—1943 роках, де переніс тяжке захворювання. Вимушене дозвілля в Алма-Аті заповнювалося, крім іншого, письменницькою роботою. Перші сім оповідань, датовані 1942 роком, були побудовані відповідно до авторської концепції; сам Єфремов згадував, що ідея написання саме семи оповідань виникла через «сім саморобних лампочок», якими він освітлювався ночами.

Деякі подробиці передісторії створення оповідання «Озеро гірських духів» І. А. Єфремов розповів у листуванні з письменниками, які на початку 1960-х років працювали над його біографією. Знайомство молодого вченого з художником відбулося 1925 року в Ленінграді, де Г. Гуркін (виведений під прізвищем Чоросов) працював над розписом панно «Монгольський Алтай» для геологічного музею до 200-річчя Академії наук. Письменник також повідомляв про сумну долю художника, який згинув у ГУЛАЗі (Єфремов прямо називає його «концтабором»), іменуючи Гуркіна «найбільшим художником Сибіру». Одному із них Єфремов повідомляв, що на Алтаї справді є ртутні родовища, у тому числі знайдені після публікації оповідання...»

Ще більше інформації ось тут - wikipedia

Також мене можна знайти в:

youtube - ПсихоКадр Борща	youtube - Бік Той
instagram	tiktok
facebook	X

Дякую за увагу. Всім гарного дня. Ви найкращі! 😊😉🤗 💙💛