Всім привіт. 🙋‍♀️

Shaker AI

Пегас у творчості.

В яких творчих надбаннях людства можна побачити літаючого коня Пегаса?
Так як Пегас, про натхнення поетів, почнемо з них…

«Політ Пегаса»
Олександра Бурбело

Летить Пегас крізь снігопади,
Крізь буревії, бо ж зима!
І я лечу! І в цім відраду
Знаходжу серцем недарма.
Ось бачу світ весь з високості,
Шукаю необхідних слів,
Щоб вірші написать не прості,
А з поетичних вічних снів!
Ми летимо! Пегаса крила
Такі надійні неспроста –
В поезії велика сила,
Їй необхідна висота!
Щоб світ ураз окинуть оком,
До всього серцем прикипіть,
Не оминути ненароком
Шляхів розвихрених століть.
Там, де Пегас літав щоднини,
Здіймався в неба височінь,
Віки минали, як хвилини!
На них крилата світла тінь.
А ми читаємо Петрарку,
Шевченка вічний "Заповіт".
Поезія безперестанку
Чарує словом цілий світ!
У ній велична таємниця,
Яку всі прагнуть розгадать.
Вона неначе віща птиця!
Над нею неба благодать!

ukrlib.com.ua

Фрідріх Шиллер
"Пегас у ярмі"
З німецької переклав Сергій Дзюба.

На ярмарок у Хаймаркет,
Де і жінок купують ласо,
Голодний, змучений поет,
Привів продати тут Пегаса.

Крилатому коню сюди,
В ярмо, не хочеться страшенно…
І роззявляє люд роти –
Пручається, мов навіжений,

Предивний кінь, – яка краса, –
Стрімкий і дужий, пречудовий!
Лиш крила б зняти – в небеса
Йому вже не злетіти знову.

А так лишити – боже, збав, –
Ще занесе до хмар карету!
Нікому не кортить забав,
Тож і притримують монети…

Однак знайшовся чоловік:
– Хоч крила заважають ділу,
Але вони тут – не навік,
Їх коновал відріже вміло.

’Бо я – господар, не жебрак,
П’ять золотих даю за нього…
– О, Боже, звісно, по руках,
Бери, щасливої дороги!

Веде коня додому Ганс,
Впрягає радісно у воза…
Й перекидається ураз!
А на очах Пегаса – сльози.

«Нічого, конику мій, мир,
Поштову повезеш карету?
Бо ти ж у мене – богатир,
Дотримуйся лиш етикету».

Спочатку кінь помчав мерщій,
Та став, як вкопаний, ні звуку, –
Пегасу краще на забій,
Аніж місити десь пилюку…

Ганс голодом його морив,
Щоб дивний кінь облишив норов;
Проте не відбулося див,
Змарніла, схудла лиш «потвора».

Тоді Пегаса – в плуг, з биком,
У парі, працювати в полі…
Та прагне вирватись з оков –
Злетіти б до небес, на волю!

А не виходить – впав, як мрець,
Лежить, не рухається, тихо…
«Проклятий звір, невже кінець?
Пропали гроші, от же лихо».

Аж ось спускається із гір
Добродій, сонячний, як груша,
І бачить: помирає звір,
Що людяну плекає душу.

– Не злися, друже, не журись,
Продай мені створіння миле...
Гриць втішився. Й злетів увись
Прибулець на Пегасі вміло.

Відчув цю руку майстра кінь.
Де жалюгідний полонений?
Могутній дух, що звівсь з колін,
І бог, свободою натхненний!

Завмер, як очманілий, Ганс,
Тер очі, начебто від бурі…
А вершник на Пегасі враз,
Мов янгол, зникнув у лазурі.

bilahata.net

Другий вірш прямо дуже довгий, але цікавий. Думаю, що поезії на сьогодні досить =)

Перейдемо до письменників… В дитинстві я дуже любила книжки одного російського письменника, дитячу фантастику і перечитала багато книжок про дівчинку, що літала в космос, це дуже відомий персонаж якого ви всі знаєте завдяки фільму - "Сто років тому вперед", або мультфільму "Таємниця третьої планети", щось з цього Ви обовʼязково дивились… так от в цих книжках власністю Космозоо (космічного зоопарку) був космічний корабель "Пегас"….)

Спочатку «Пегас» був «найшвидшим поштовим судом», але з появою більш швидкохідних і вмісних кораблів, його пристосували для дослідницьких експедицій і транспортування космічних тварин.
Корабль здатний здійснювати як міжпланетні (Земля — Місяць), так і міжзіркові польоти (Солнце — Альдебаран).

Wikipedia

Головна героїня цих книг, Аліса, разом з батьком подорожувала космосом, шукаючи звірів для космічного зоопарку. Клітки з якими були грузом «Пегасу». Також цей корабель міг робити гіперстрибки, в оповіданні «Це ти Аліса?» згадується політ «Пегаса» в іншу галактику, «гіперстрибок» та попадання «Пегасу» в точку простору, в якій паралельні світи торкаються один одного і "роздвоєння особистості" яке не про захворювання.
Ось він який, "Пегас" =)

Також я знайшла невеличке оповідання під назвою "Зірки" в якому згадуетьмя сузірʼя "Пегас".

Сигізмунд Домінікович Кржижановський, оповідання "Зірки".

До речі, цей автор народився в Україні.

В обох прикладах які я навела є якась подвійність…паралельні світи, та "зірки як очі, очі як зірки", пара та злиття в поцілунку… Мені це подобається…
Я написала два вірша про Пегаса, згадала двох Пегасів з художньої літератури, в яких є якась подвійність і мені подобається грати в таку, подвійну гру…

Залишається показати двох Пегасів з "Великих екранів"…

Це - Пегас в "Геркулесі".

А ось тут, Ви можете побачити чорного Пегаса, це відео з кінострічки "Битва титанів".

От і все. До зустрічей. Дякую, що були зі мною. 😍🥰😘