Просто про життя — Simply about life

Доброго ранку, шановна спільното!

Назнімала вчора купу оглядів на книги, а сьогодні треба ще одну купу, плюс черговий розіграш плюс скетчі. Настрою взагалі ніякого немає, ні на зйомки ні на роботу, хочеться просто десь заховатися і там сидіти і не вилізти, але що робити, треба рухатися далі, за мене все це ніхто не зробить. Тож зараз швиденько зроблю текстові блоги і буду далі з усім цим розбиратися, щоб завтра знову перейти до редагування. На редагування теж нуль настрою, але знов ж таки, треба робити.

Не знаю, куди подівся весь мій настрій, і мене вже потроху ця ситуація починає бентежити, бо коли він надовго зникає це може свідчити про те, що щось знову поламалися в зозульці і скоро вона мені влаштує веселе життя. Я вже не знаю, чого їй ще треба. Медикаментозну схему я не змінювала, навантаження не нарощувала, жила собі майже як свята, я її все одно щось не влаштовує. Вже ніяких сил немає здогадуватися весь час, коли її в черговий раз щось не влаштує. А трапляється це увесь час. Тож не знаю, чи вистачить мені сьогодні хоч якихось сил зробити щось корисне, а зробити треба, бо зараз я вже на тій дистанції, на якій зупинятися не можна.

Все ж таки вирішила цього року відсвяткувати день народження, і таки запросити гостей. частково вже про це шкодую, бо це додатковий стрес. Серед людей мені завжди важко. Вже наперед знаю, що після буду виснажена і кілька днів відновлюватимуся. Але треба ж хоч якось хоч з кимось спілкуватися. Ось ця вся система підтримання стосунків мене просто вбиває. Чому вони не можуть просто підтримуватися самі по собі:)

Я нещодавно знайшла дуже класне відео аж на вісім хвилин, чому питання "як справи" це саме копчене питання з усіх існуючих. Якби я могла я б показувала його просто всім і змушувала б дивитися до кінця. Дівчина, така сама нейровідмінна, як я, вісім хвилин говорить про те, як ми його сприймаємо, і чому воно просто робить так, що наш мозок вибухає. Мене це питання завжди моментально розлючує. От реально, якби я могла - я б тепер завжди у відповідь змушувала дивитись це восьмихвилинне відео. Хех.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

I filmed a bunch of book reviews yesterday, and today I need another bunch, plus another giveaway, plus sketches. I'm in no mood at all, neither for filming nor for work, I just want to hide somewhere and sit there and not come out, but what can I do, I have to move on, no one will do all this for me. So now I'll quickly make some text blogs and continue to deal with all this, so that tomorrow I can start editing again. I'm also in no mood for editing, but again, I have to do it.

I don't know where all my mood has gone, and this situation is starting to bother me a little, because when it disappears for a long time, it may indicate that something has broken in the little girl again and soon she will arrange a cheerful life for me. I don't know what else she needs. I didn't change the medication regimen, I didn't increase the load, I lived almost like a holiday, I still don't like her. I don't have the strength to guess all the time when something will not suit her again. And it happens all the time. So I don't know if I will have enough strength today to do at least some useful thing, and I have to do it, because now I'm already at that distance where I can't stop.

I still decided to celebrate my birthday this year, and still invite guests. I partly regret it, because it's additional stress. It's always hard for me to be around people. I know in advance that I'll be exhausted afterwards and will have to recover for a few days. But I need to communicate with someone somehow. This whole system of maintaining relationships is just killing me. Why can't they just maintain themselves:)

I recently found a really cool video, eight minutes long, about why the question "how are you" is the most smoked question of all existing ones. If I could, I would just show it to everyone and force them to watch it to the end. A girl, as neurotypical as I am, talks for eight minutes about how we perceive it and why it just makes our brains explode. This question always makes me instantly angry. Seriously, if I could, I would always make you watch this eight-minute video in response. Heh.

With love, your Foxy