Робота яка не закінчується — Work that has no end

Доброго ранку, шановна спільното!

Поки що свою обіцянку пофоткати "Гордість і упередження" зсередини я не виконала, але одна світлина все ж таки є, друга в цьому дописі. Так там оформлені листи, яких в романі ну дуже багато. А я тим часом почала читати сучасний додаток до роману. може потім розповім, як воно. А перша світлина сьогодні з розпаковки іграшок від Поп Топ. Поки що жодних повторів, що дуже приємно. Дуже мені подобаються ці манюньки, все сподіваюся налагодити з ними співпрацю, але прорватися до них важкувато. Але думаю одного дня все ж таки зможу.

Тим часом робота в мене триває, але щось постійно відвволікає. Сьогодні он до лікаря доведеться їхати, і це прям бісить. Дуже не люблю, коли доводиться відволікатися на життя, що називається. Мені ж треба спочатку все відпрацювати, а поживу якось потім. Але так, звичайно, не виходить. Життя все одно вносить корективи, хочеш ти цього чи ні. І домом треба займатися, і здоровʼям, і все одно обовʼязково щось піде не так, і всю роботу світу все одно не переробиш. Тому намагаюся притримуватися плану який встановила собі на початку тижня і все ж таки лімітувати список робочих справ на день. Вчора наче вийшло, сподіваюся, що вийде і сьогодні. Залишилося щось зробити з відчуттям, що я могла б зробити більше.

А це до речі реально проблемне відчуття. Коли ти фрілансер і сам контролюєш, скільки тобі робити, дуже легко попасти в ситуацію, коли ти зайнятий 24 на 7. І тобі все одно здається, що можна було б і більше. І що з цим робити мені поки що не ясно. Тому що я взагалі розвчилася отримувати задоволення від того, що я щось зробила добре, мені весь час мало, весь час думаю, що можна було б більше і краще. Коротше, цю голову лікувати треба. Ось.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

So far, I haven't fulfilled my promise to take a photo of "Pride and Prejudice" from the inside, but there is one photo, the second one in this post. That's how the letters are designed there, of which there are a lot in the novel. And in the meantime, I started reading the modern supplement to the novel. Maybe I'll tell you how it is later. And the first photo today is from unboxing toys from Pop Top. So far, no repeats, which is very nice. I really like these little guys, I still hope to establish cooperation with them, but it's a bit difficult to break through to them. But I think one day I'll still be able to.

Meanwhile, my work continues, but something keeps distracting me. Today I have to go to the doctor, and it's really annoying. I really don't like it when I have to be distracted by life, as they say. I have to work everything out first, and I'll eat something later. But of course, it doesn't work out that way. Life still makes adjustments, whether you want it to or not. I have to take care of the house, and my health, and something will definitely go wrong anyway, and you still can't redo all the work in the world. Therefore, I try to stick to the plan I set for myself at the beginning of the week and still limit my to-do list to a day. It seemed to work out yesterday, I hope it will work out today too. It remains to do something with the feeling that I could do more.

And this is a really problematic feeling, by the way. When you are a freelancer and you control how much you have to do, it is very easy to get into a situation where you are busy 24/7. And it still seems to you that you could do more. And what to do with it is not clear to me yet. Because I have generally unlearned to enjoy the fact that I have done something well, I am always not enough, I always think that I could do more and better. In short, this headache needs to be treated. Here.

With love, your Foxy