Тижневий кінозал - "Чудовисько: Історія Еда Ґейна" (Міні - серіал)

Всім, привіт!

Сьогодні планував зробити огляд іншого серіалу, але вчора наштовхнувся на третю частину антології про маньяків на яку чекав вже декілька місяців після того, як ознайомився з історію головного персонажа. Якщо чесно я розраховував на те що повний сезон вийде ближче до кінця року, але в день прем'єри серіал прнезентували в повному об'ємі. В третьому розділі мова йде про одного з найвідоміших маньяків, вбивці та викрадача похованих тіл, якого звали Ед Ґейн або ще відомого як "Плейнфілдський м'ясник".

Ед Ґейн - маньяк зі Сполучених Штатів відомий не скільки кількістю своїх вбивств (офіційно доведено лише два, підозрюваний ще в трьох епізодах), а жорстоким поводженням з мертвими тілами, які в своїй більшості відкопував на кладовищах. З кісток та шкіри трупів він робив предмети інтер'ру, посуд та шив собі одяг, а відрізаними головами прикрашав стіни. Ґейн став новим типом маньяків та прототипом персонажів багатьох кінострічок таких як "Психо" Альфреда Гічкока, одного з найкращих фільмів в його кар'єрі, циклу фільмів "Техаська різанина бензопилою" і вплинув на жанр в цілому.

В серіалі "Чудовисько: Історія Еда Ґейна" головного героя грає Чарлі Ганнем мені відомий за ролями у таких фільмах як "Хулігани Зеленої вулиці", "Тихоокеанський рубіж", "Багряний пік", "Загублене місто Z" та " Король Артур: Легенда меча" 100 % бачив ще якісь. Гарний актор зі своєю родзикою, в представленій картині на мою думку зі своєю роллю впорався на п'ять з плюсом.

Крім історії самого маньяка серіал торкається її впливу на літературу, кінематограф та долі пов'язаних з цим людей, а саме Альфреда Гічкока та головного героя його картини "Психо" Ентоні Перкінса, а також Тоуба Гупера сценариста та режисера фільму "Техаська різанина бензопилою". Частково зачіпає питання тортур в нацистських концентраційних таборах в обличчі Ільзи Кох.

Так як про ранні роки Еді Ґейна в серіалі сказано дуже мало, а деякі речі зовсім надумані дозволю собі трішки пройтися по його реальній біографіїї.

Ед Ґейн народився 1906 - го року в містечку Ла -Кросс штату Вісконсин, США і став другою дитиноною у сім'ї його батьками були Джордж Гейн та Авґуста Легрук.

• Джордж Гейн в трирічному віці унаслідок автомобільної аварії залишився сиротою і виховувався на фермі бабусею та дідусем, які були емігратами з Шотландії. В двадцятирічному віці він відправився до міста Ла - Кросс у пошуках кращого життя. Тут він працює різноробочим і починає захоплюватися алкоголем, а згодом знайомиться з майбутньою дружиною Авґустою Легрук.

• Авґуста Легрук з родини яка емігрувала з Німеччини в Ла - Кросс. Вона виховувалася в суворій дисципліні за релігійними законами, тому міста їй завжди здавалися сучасними Садомом та Гоморрою наповненими гріхами.

Ці двоє одружилися в 1899 - му році і одразу стало зрозуміло, що їх шлюб буде складним. Авґуста одразу керівництво родиною взяла на себе, так як була суворою та дисциплінованою жінкою і постійно дорікала Джорджа тим що він ні на що не здатний крім пияцтва. Однак невдовзі в 1901 - му році у них народився первісток, якому дали ім'я Генрі. Незважаючи на те що Авґуста любила свого сина вона хотіла доньку і завігітніла вдруге, але доля розпорядилася інакше. В 1906 - му році в них народився другий син якого назвали Едвардом. Після його народження Авґуста поклялася, що виховає Едварда не таким як усі та захистить від гріха.

Поки Джордж залишав свої зароблені копійки в барах, Авґуста працювала не покладаючи рук, вела господарство та бізнес, а Ед у свою чергу робив все щоб не розчарувати матір. Щоб уберегти хлопчиків від спокуси великого міста Авґуста в 1914 - му році купує ферму на околицях маленького містечка Плейнфілд з населенням до 1000 людей. Тут Ед пішов до школи, він гарно вчився грав на скрипці та губній гармошці, любив читати. Коли він знаходив собі друзів Авґуста забороняла йому з ними спілкуватися аргументуючи це тим що у родини нового товариша погана репутація, а найкращим його другом є вона сама.

Після закінчення школи брати Гейн працювали на фермі та вели замкнутий спосіб життя. В цей час від алкоголю у Джорджа починав їхати дах, він постійно сварився та говорив нісенітниці, а Авґуста все глибше занурювалася в релігію та сходила з розуму по своєму. В оселі атмосфера була напруженою тому Ед почав закриватися в собі та створював свій вигаданий світ.

В 1940 - му році його батько пішов з життя, тому щоб прогодувати сім'ю та утримати ферму він разом з братом змушений був працювати за межами ферми. Ед займався дрібним ремонтом та сидів з сусідніми дітьми розповідаючи їм страшні історії які читав в журналах, грався та купував морозиво. Діти любили Еда, а він їх. Життя Гейнів йшло білш - менш нормально наскільки це було можливо аж до 1944 року, який зміни все. В цьому році під час гасіння пожежі влаштованої навмисно чи ні, досі невідомо, загинув старший брат Генрі. Деякі факти не були перевірені слідчими на 100%, а саме забиття на голові померлого, на його тілі не було жодного опіку хоча він і лежав на випаленій ділянці та те що Ед одразу привів поліцію до тіла. Після цієї події у Авґусти стається інсульт, який приковує її до ліжка за нею починає доглядати Ед. Приблизно через рік у неї стається ще один інсульт, що призводить до смерті.

Після смерті матері ферма занепала, і щоб себе прокормити Ед здав в оренду декілька гектарів землі а сам працював де прийдеться. В цей час він почав вивчати книги по анатомії, читав детективні журнали, особливо йому подобалися статті про нацистські концтабори за участю Ільзи Кох відомої як "Сука Бухенвальда".

Також він почав вивчати колонку некрологів і незабаром відкопав на місцевому кладовищі тіло жінки схожої на його матір. Натхненний діяльністю Ільзи Кох, Ед починає виготовляти зі шкіри та кісток відкопаних тіл, меблі, посуд, вбрання, різноманітні маски, а голови розвішує по стінам будинку.

Зі слів Еда Гейна перше вбивство він скоїв у 1954 - му році пострілом з рушниці у голову власниці місцевого бару, а друге в 1957 - му році після, якого він був заарештований. Ед був підозрюваним ще в трьох епізодах, але його причетність не була доведена. Судом його було визнано не осудним і наступну частину свого життя він проводив в психіатричних закладах на лікуванні до смерті в 1984 році від раку легень.

Надгробок його могили довгий час нівечили та оскверняли, доки зовсім не зруйнували плиту, пізнеше її все ж таки відновили.

"MONSTER: THE ED GEIN STORY/ЧУДОВИСЬКО: ІСТОРІЯ ЕДА ҐЕЙНА" (Міні - серіал, 8 серій)

Шоуранер: Раян Мерфі, Ієн Бреннан

Жанр: драма, трилер, кримінал, біографія

В ролях: Чарлі Ганнем, Лорі Меткалф, Сюзанна Сон, Том Голландер, Вікі Кріпс, Олівія Вільямс та інші.

Країна: США

Рік випуску: 2025

І так! Чесно кажучи після перегляду серіалу "Чудовисько: Історія Еда Ґейна" в мене залишилися змішані відчуття і напевно більше переважають негативні і головним розчаруванням став сюжет. Для мене біографічні стрічки це виключно факти без будь якик домислів навідміну від історичних або на реальних подіях і тому якщо я бачу такий жанр то звичайно очікую відповідності. В даному випадку я отримав дуже багато домислів і виставлення уявного за дійсність. Перше, що мені не сподобалося так це те що шоуранери показали три випадки зникнення в яких підозрювали Ґейна, як ті що відбулися на справді хоча його причетність не була доведена. Друге, це те що він був нікрофілом (я не виключаю), але такий факт не доведений тому він не може вважатися правдою як і на судді. Третє, це поява подруги/дівчини про яку не згадується ні вдокументальних відео ні в статтях. Четверте не відповідна хронологія подій. І нарешті останнє це фінальні серії в яких змішалися і коні і поні. Виявилося, що Гейн допоміг спіймати Теда Банді, приплели Джеррі Брудоса та Річарда Спека скоріше за все четвертий сезон буде про когось з них. Для мене вище перераховані невідповідності це дуже великий мінус для стрічки такого жанру як біографія.

Не зважаючи на негативні моменти в серіалі є і гарна сторона. В першу чергу це дуже крута гра Чарлі Ганнема і атмосфера середини 20 - го століття, яка поступово веде від світла до темряви ніби спускаєшся з освітленої кімнати в темний підвал. Також вийшла досить цікавою сюжетна лінія впливу Ґейна на кінематограф та культуру, мені вона сподобалася набагато більше ніж основна. Знято все на високому рівні, але дуже багато огидних сцен, я звичайно розумію що це все має місце бути, але їх можна і мінімізувати не обов'язково на цьому було робити такий акцент.

Загалом як і перші дві серіїї антології про Джеффрі Дамера та Братів Менендес так і третя про Еда Ґейна на мою думку є провальною в своєму жанрі, тому вже буду задумуватися чи витрачати час на наступні.

Моя оцінка 3.2/5! Якщо надумаєте дивитися одразу прибирайте гострі предмети подалі від очей і це не жарт!

P.S. Всім гарного настрою та мирного неба! Тримаймося!

Все буде Україна!