Всяке-всяке шоб вигрузить зайве
Якшо шось приходить в голосу, то не значить що це ваше, або воно прийшло туди раніше. Може бути й навпаки. Наприклад, думка про покращений FAQ для розуміння новоприбульцями. Так щось би зробити нове, але й багато старого покращити для сприйняття. То поки що думка, проте, як виявилось, на платформі медового брату, STEEM блокчейну. Вже давно по новому порозписували манували для адаптації, навіть запроваджено дві ініціативи, як-то допомого із реєстрацією. І перевірка нових користувачів, типу без KYC. А яка там може бути верифікація, коли пропаується, що це платформа, як і STEEM, вільні без обмежень зі свободою слова. Але на жаль, приватність не передбачена, була думка, що там якось воно закрито, перевірили селфі, але ні, писком треба світить на весь інтернет. Короче за два криптодоляри, розповсюджуєтья особиста інформація, звичайно, якщо хто й так звичний до всюдисущого "зарибнення" своїми людськими фото інтернету.
А оці формулювання "порушення проти людяності" та проти "дитинства". Це коли людей перестали ініціалізувати як суб'єктів, тобто живих осіб, не проти них щось скоюють, а проти чеснот і періоду життя. Це в той час, коли людей як особистостей перевели в категорію "людський ресурс". І оцінюють все у фінасовому вимірі. "Завдано таких зибитків" "Держава не доотримала чи втратила (оціночно) надходжень до бюджету". Тільки ніхто не оцінює завдану шкоду людині, особилво якщо в рамках постачання неякісного обладнання та одягу. Наприклад, барковані снаряди до мінометів. Кажуть по радіо, в якісь мильно-політичні балакинині: "ну впаде мотивація у солдатів, коли воно не стріляє". А нічого шо вінйна йде і там не матч по тенісу, що мотивація впаде і все, там живі люди з нашого боку. Але такі оцінки не проводять, навіть відповідальність не вводять за недотримання якості, типу як браковане, ну нічого замінимо. І наче й нічого не було... Взагалі розкрадання на забезпеченні війська під час війни, це дуже серйозно, і навіть не знаю що за таке потрібно робити, але точно щоб інші знали й не то шо боялись, а навіть не думали про таке у своїх м'якеньких кріслах.