НАРЕШТІ

Вітаю!
Майже шість днів без води з ймовірних двох, ну принаймні попереджали лише про два.
Звісно за весь цей час вода з'являлася уночі і коли ясне сонечко на ім'я Настя, прокидалася її вже не було.

Добре хоч вже навчені гірким описом і запаси води завжди є, так як в моєму районі досить часто вимикають воду та досить часто доводиться бовтатися в відрах та мисках😁

На диво сьогодні ранок був досить раненько. Сніданок і в дорогу. По плану забрати ще один сертифікат подарунковий ( нагадаю, їх в нас видають членам сім'ї загиблого воїна).
Та трішечки поповнити запаси круп, макарони.
Тільки от була одна проблемка, ноги геть погано ходять і все це дійство зайняло досить багато часу.
Доки дійшла до місця, доки отримала, а потім ще й потрібно було дійти до необхідного магазину.
Ох то капець якийсь блін квест на витримку😆
Та якось навіть швидко впоралася з поставленою задачею, всього три години знадобилося на виконання 😆

Звісно сумою сертифікату не обійшлося, довелося доплачувати. Та так затарилася, що довелося брати каву і влаштовувати собі невеличкий перекур.
Поки пила каву написала донька
• мама, Мішка кричить на всю квартиру і тікає від мене
• Чому він кричить?
• Так тебе шукає. Ти ж пішла і йому нічого не сказала
• ох і кіт в нас з'явився! Вже скоро буду вдома

Чим доросліше стає наш улюблець тим більше він просить уваги і йому потрібно обов'язково сказати якщо йдеш кудись з дому, а то він потім ображається і не підходить цілий день 😆

Прийшла, а там радощів повний хвіст і як мала дитина відразу по сумках перевіряти, що ж там маман купила.
Поки котусик намагався внюхати перелік придбаного я до крану, а там і не капнуло.
Плюнула і вирішила досить чекати, потрібно вже нарешті дофарбувати те довбане вікно, а то скільки я буду над ним потіти, то хвороба, то вода, набридло коротче.

Коли робота вже майже була зроблена, нарешті з'явиласч водичка. Я нарешті зможу пожити як цариця з усіма благами і забуду на деякий час про миски.

Дякую за підкримку мого блогу

_{Posted using SteemX}