THE DIARY GAME

Вітаю шановні учасники спільноти!
Зовсім забула про написання дописів, якось війна з нашими довбаними інстанціями забрала всі сили і тепер як у мультику соплю в дві дирочки випускаючи пар.
Два тижні не могла додзвонитися щоб дізнатися про результат по документах, а як виявилося та " гарна " жіночка навіть не подала документи. Сказати, що я зла, це зовсім нічого не сказати. В пакеті документів є довідки зі строком і він вже мать вашу вийшов поки та особа тягнула резину. Сьогодні зранку сама подзвонила і таким тонесеньким голосочком повідомила про свою роботу, яку вона тільки починає робити.
Хоча по факту повинна була вже все відправити і забути на деякий час про неї.
Ох і заряд бадьорості в мене з самого ранку.

Сьогодні по плану була зміна квітів на алеї слави. Цього разу вирішили зробити корзину і стрічку з квітів, букети то добре та не дуже зручно їх кріпити.

Поки знімали старі підійшла жіночка і почала кричати, що ми псуємо алею і знімаємо квіти наших захисників.
На моє питання: " А чому я не можу своєму татові змінити квіти?" вона аж в лиці змінилася. Як виявилося досить часто з алеї знімають квіти, та це з її слів. Поки ще в нашому випадку не було зниклого, лише вітром унесло прапор.

По дорозі зайшли до нашого місцевого магазину, там нам під замовлення привезли помідори. Тому наступні пару днів буду займатися консервацією. Ціни звісно космос та вже як є, зимою інколи так хочеться до відвареної бульби звяти помідорчик та ще й шматочок сала.
Іншими словами потрібно готувати сані з літа.

На цьому все.
ДЯКУЮ ЗА ПІДКРИМКУ МОГО БЛОГУ