27 травня – День екстреної медичної допомоги.

Вітаю шановна спільнота!

27 травня – День екстреної медичної допомоги.

Пишу допис на день раніше, щоб ми з вами зранку вже знали кого привітати, кому подякувати та підтримати.

Це день, коли в Європі бере свій початок екстрена медицина. У цей день у Лондоні був підписаний акт Європейського товариства екстреної медицини,
з метою побудувати модель системи, щоб надати кожному громадянину Європи професійну, компетентну і, перш за все, своєчасну реакцію на будь-який гострий стан, що загрожує життю чи здоров’ю. Мета Дня екстреної медичної допомоги – об’єднати людей та уряди для роздумів і розмов про екстрену медицину та невідкладну медичну допомогу.

Тож давайте будемо знати про цей професійний празник і, якщо є знайомі в цій сфері, то привітаємо їх, викажемо їм шалену вдячність!
Бо працівники екстреної медичної допомоги першими беруть на себе відповідальність за порятунок людського життя. Від їхнього професіоналізму і досвіду залежить в буквальному сенсі найцінніше – чи буде людина жити.
В умовах війни, яка зараз триває в нашій країні, їм доводиться працювати в надзвичайних темпах і умовах, часто ризикуючі собою.
Під час війни робота працівників швидкої допомоги стала ще важливішою – вони рятують людей після ворожих обстрілів та вивозять поранених із лінії фронту.

Зараз медична сфера зараз працює як єдиний механізм.
«Швидка» прибуває на місце обстрілу за лічені хвилини, пацієнтів везуть у найближчий заклад,
аби не втрачати ні секунди і якомога швидше провести операції.
Найтяжчих беруть на себе військові хірурги, але й цивільні фахівці вже навчилися працювати з мінно-вибуховими травмами. Довелося.
Хтось із них уголос проговорює, в когось це читається в очах: «Ми просто виконуємо свою роботу»
«Хто як не ми?».

«Втома накопичилася, це так, але ми не збираємося кидати свою роботу. От кажуть: не ігноруйте сигнали повітряної тривоги. А ви уявіть – у нас у відділенні одночасно лежить 12, 15 чи й 17 пацієнтів, які потребують специфічного лікування, яких не спустиш у бомбосховище. Персонал залишається біля хворих. Я в підвал узагалі не ходив ні разу, я не знаю, як він у нас і виглядає. Я біля своїх пацієнтів. Ми професіонали. Ми надаємо допомогу до останньої хвилини. Буває, бачиш, що нічого хорошого чекати не варто, а людину вдається витягти, і вона виписується – я заради цього в реанімації працюю, розумієте. І колеги мої так само, і весь персонал. Нам подобається наша робота», - каже завідувач відділення інтенсивної терапії харківської обласної лікарні. (https://www.ukrinform.ua/)

Низький уклін медикам екстренної допомоги! Бережіть себе щільно, будь ласка...