The Diary Game: День спорту в школі.

Вітаю шановна спільнота! 💙💛

Сьогодні зранку ходили до внука Тимофея на День спорту!
Перше, що мене здивувала - це сама школа.

Що це таке? Де три-поверховий будинок літерою П? Ну хоча б дво-поверховий?
Я бачу житлові будинки цегляні, а це що?

Це мої перші думки такі були 😅

З'ясувалось, що це початкова школа, куди дітей набирають ще з 4 років в підготовчий клас, а потім ще 6 класів вони тут навчаються. Алекс каже, що за всі ці 7 років Тімоха жодного разу не сказав, що не хоче йти в школу.
Школа маленька та має дуже гарний рівень виховання дітей і шалений рейтинг серед інших шкіл. В рік вона може прийняти лише 300 школярів, і те не кожен рік.
В цій школі також навчалась старша сестра Тімоті, та вона вже навчається в университеті, закінчила 1 курс.
Тобто для батьків Тімоті це вже проходив 13 день спорту в цій школі сьогодні!

Погода сьогодні знов спекотна, та вітер невілює це і було гарно.
Хоча моєму чоловіку було складно дійти, хоч це зовсім недалеко. Довелось мені швиденько повертатись і бігти додому за ліками, бо він забув взяти їх з собою. Потім знов бігти до школи, але чоловік вже дістався тіні під деревами, приступ минув і ми змогли насолодитись празником.

Команд було 6 по кількісті классів. Ось такими назвами були позначені і кольорами.

Батькам написали в якій зоні вони можуть знайти своїх чад.

На стоянці авто мені сподобався автобус, в якому сідушки схожі на геймерські крісла)

Ми з чоловіком теж знайшли де клас нашого онука, а батьки його вже були там. Батьків взагалі було дуже багато!

І ось, час настав!

Дітям влаштували забіги, пригання, змагання з різними приладами. Було весело за ними спостерігати:))

Були і самокати, і стрибки в мішках, і естафета, і багато-багато різного - не буду накидувать вам ці всі фото, майже однакової теми.
Класно було бачити батьків, які розклалися як на пікніку і навіть з немовлятами.

На завершення шкільних змагань побігли коросеньку відстані молодші братики та сестрички. Це було надзвичайно мило, та фото вийшли негарні. Бо за кожним малюком стояв хтось з батьків і на фото тільки вони в нахилиному вигляді. Ну таке собі фото - розумієте)))

А потім був забіг мамусь. Кожна бігла наче вона в старшому класі - дуже старанно! Навіть босими ногами дехто.

Батьків було багато дуже. Здавалось кожен батько відпросився з роботи, щоб бути з дитиною в цей день. Для мене це була теж велика від'ємність від наших шкільних праздників.

Перетягували канат дві команди: вчителі та їх помічники (тут на кожного вчителя в школі є два помічника!) і команда дітей з батьками. Дружба не перемогла - перемогли діти. До речі, перемогли чесно - більшістю:))

В червоній блузі та в темних окулярах - то мама Тімі.
В цей день в однієї з помічниць був день народження. І Ось вся школа дружним хором спілає їй "Happy birthday!"Навіть в мене сльози виступили, ось то того це було зворушливо. Вона теж змахнула сльози!

Ще було мені дивно, що весь цей празник вели директор школи та його старша помічниця, завуч по-нашому. Ніякого чванства, напускної діловітості, вони дуже жваво вели дійство, майже як вчителі фізкультури:))
Ось йде нагородження переможців.

Всі діти з бутилками води. Всі і весь час. Ну не знаю.. змагання йде, вони з тією водою)))
Коли починається їх виход, вони прямо на землю їх кидають, щось роблять, потім розбирають свої бутилки і одразу пью, бо так навчені. В нас такого не було, тому мені одразу це на око впало) Це не погано - пити воду часто, просто для мене особисто було то дивно бачити в такій массі.

Над школою весь час літали птахи і літаки.

А в якийсь час на небі з'явилась веселка. Прям біля сонця.

Ось так пройшла перша половина дня. Серед дітей, в середовищі їх енергії та сміху, в середовищі люблячих батьків та дружних сусідів.
Просто і класно було, наче й нема ніде біди, яка ніяк не відпускає моє сознання.
Весь час думаю про Україну, навіть серед дітей тут, зайшла в тінь та читала про те, що коїться вдома. Як постраждали в цю ніч київляни, куп'янчани, одесіти, харків'яни та інші...
Всім серцем ми з вами!!!