The Diary Game: Другий день подорожі.

Вітаю шановна спільнота! 💙💛
Сьогодні проїхали 725 км!!!
Прокинулась в 8 ранку з головною білью. Блін... Ось до чого такий початок дня? Випила пігулку, прийняла душ, помила голову - лила гарячу воду на шию. Через хвилин 20 стало легше, потім завсім попустило. Фух! Бо я ж штурман в дорозі)))
Попили кави та й 10 ранку вирушили з готелю. По дорозі, на трасі, купили черешню і полуницю, а чоловік зірвав мені букет.
ясувати що сталось

Маки дуже рясно квітнуть вздовж доріг по всьому нашому путі.
А ще майже біля кожного двора абр магазина квітнуть різні троянди - я їх обожнюю)
Дуже красива наша Україна! 💙💛 Всі поля засаджені, все прибрано, про все подбано. Краса та й годі!!!

Коли проїзджали Вінницю знов дзвонили (з самого дома набераємо номер) двоюрідній сестрі чоловіка. Та вона так і не відповіла, а ми хотіли побачитись. Треба буде з'ясувати що сталось.

Потім наша дорога йшла по Хмільниччині. Який то чудовий край! До самого горизонту рівнина та залівні луги.
Чому річку назвали Вовк? Дивна назва, потім почитаю про неї.

А ще по Україні коли подорожуєшь, то дуже-дуже багато різних церков і монастирів зустрічаєшь. Про це можна навіть декілька дописів зробити. Ну ось, наприклад.. Санктуарій летичівської богородиці.

Я швиденько знайшла де дізнатись, але для себе просто залишу тут, щоб почитати пізніше , бо я навіть не знаю що таке санктуарій(( А ви можете раніше мене це зробити.

https://letychiv.km.ua/%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96/

Ми декілька разів зустрічала термінали Нової Пошти, яка працює у нас краще ніж Королівська у Веливобританії.
І це не жарт!
Мені гріє серце їх бачити, бо в моєму місті рашисти розбили такий самий термінал і інші теж.

І з цими думками і розмовами ми зустрічаємо банер... Ну що додати?

Далі зробили зупинку саме на заправці WOG, бо моя молодша донька казала, що там самі смачні хотдоги і вона за ними скучає.

Ну що сказати? На поціновувача:)) Я би шаурму вибрала, як би був вибір. Вкусили по кілька разів ті хотдоги, та й пішли їсти наші котлетки, аха-ха)))

Далі був сам Тернопіль. Їхали не по окружній, а через місто - дуже сподобалось: чисто, сучасно, зелено.

Ох, уж ці фури.... Якби ви, друзі, знали скільки разів вони заважали зробити фото.. Ну що ж, працюють люди і то добре!))

Але мені все ж таки вдалось зробити фото на ще один факт перетворення нашої держави в европейську. Ось!

А ви помітили? Про що говорить вам це фото?
А це? (з протилежної сторони дороги)

Прибирають дроти! Які дають дуже великі втрати електроенергії, тощо... Отак от!!!
Та дроти не заважають лелекам господарювати на стовпах і вигодовувати своїх пташенят. Часто-часто ми їх бачили.

А ще мені подобаються оці хлопчики вздовж наших доріг в невеличких містах. Такі класні!!!

Думали спочатку кінцевою зупинкою зробити Стрий.
Та якщо вчора в дорогу нам був дощ, то сьогодні сонечко вело нас весь час.
Вирішили їхати далі.
І небо було... Льотчики таке небо називають мілліон-на-мілліон.
На фоні такого неба фігури тримбітарів в Сколе виглядали ще величавіше. Зупинились зробити для вас фото.

І далі пішли нам назустріч Карпати. Не буду вас засипати великою кільстю фото, що вмістив (я йому дивуюсь) мій телефон.
Ми їхали з відкритими вікнами і вдихали повітря, яке ні з чим не зрівняти. По дорозі нас перевірив прикордонний пункт на в'їзді в Закарпатську область.

По дорозі я знайшла для ночівлі ресторанний комплекс у Великому Березному
Коли ми до нього дістались, то вже було темно. Сподіваюсь з ранку зроблю фото.
Зняли аппартаменти в дерев'яному будиночку за 800 грн (уявляєте ціну? несподіванно дешево)
Привели себе в порядок з такої дороги, попили чай і спати.
Точніше вклався чоловік, а я ще досі з вами:))
Тож я вже себе теж відпускаю, бо темна ніч.
І знає що?
Валає зараз тривога!!! Господи, боже... війна нас і тут наздогнала, падлюка(
Йду спати.
До завтра, якщо все буде добре....