The Diary Game: ще 1740 км здолали! (за 3 дні)

Вітаю шановна спільнота! 💙💛
Так, так.. за три дні таким був наш маршрут. Зараз маю можливість росповісти.

У Малому Березному ми пройшли таможню.
Українці дивились ретельно, та не дуже доколупувались. А ось словаки в Убле вимагали, щоб все дістали з машини і відкривали усе, і дивились уважно. Але пропустили, хоч з забороненного у нас була тільки повна каністра солярки для нашої машини на всяк випадок в дорозі. А можна тільки 10 літрів. Ще везе запчастини, але сказали, що вони на спортивне авто і теж пропустили.

Ми не любимо їздити автобанами. Так, воно то швидко і на двигун машини інша нагрузка, то ясно. Тож, я вимикаю на новігаторі "платні дороги" і нас по автобанам веде не часто. Хоча ще й від країни залежить. Тоді я натискаю ще й "уникати автомагістралі".

Тож пройшли ми ці таможенні досмотри та поїхали по Словаччині. По всім її горним місцевостям та по низинах.
Влітку де б ти не був, скрізь красиво!
Милувались ми весь час природою европейської частини нашої землі.
Все чудово якби б не оті дороги словаччини ще з часів соціалізму. Дуже вузькі, не розраховані на сучасні машини і швидкості. А ще їх дороги надто серпантинні. А нам довелось їхати по них аж 10 годин до самої Братислави.

Словацькі сільські будиночки в основному ось такі, а шиферших дахів не найдеш. А ви знаєте, що шифер дуже шкідливій через вміст у ньому азбесту? отож...

Дроти електрики як у нас.

А паливо коштує зараз стільки.

Це інші фото на подивитись))

В Братиславі ми зупинились у подружки моєї дочки, повечеряли, помились і спати. А з ранку знов в дорогу.

Я про інші зупинки і дороги напишу вам пізніше. У мене не завжди є інтернет для дописів. А якщо на зупинках є вай-фай, то ми вже дуже вимотані дорогою і сил на дописи нема.
Тому зараз з вами прощаюсь.
До наступніх дописів.
Бережіть себе!