Вознесенський міст та Млин купця Гладкіх.

Вітаю шановна спільнота! 💙💛 Нещодавно наш шановний
@cranium робив допис
https://steemit.com/ukraine-on-steem/@cranium/nikolskii-ta-she-trokhi-fotografii-kharkova

А достопочтенна @diodao не побачила на фото млину)

-Це мельниця

Млин? Я не побачила. З телефону взагалі нічого не зрозуміло. Треба брати планшет і переглядати, що ти там відзняв. Якщо що, допишу коментар, потім.

Ну і я, недовго думаючи, строчу вам швиденько розповідь про цей млин:))

• Вознесенський міст та Млин купця Гладкіх.

Вознесенський міст (з 1963 - міст Чигирина, з 2012 – Горбатий міст), з XIX століття з'єднує вулицю Чорноглазовську з Вознесенською площею (зараз Майдан Оборонний Вал).

Спуск Чорноглазовською до річки Харків досить крутий. Міст підняли над рівнем Харківської набережної, щоб вози, а взимку сані, трохи пригальмовували перед мостом після спуску. Цілком природно, що в народі міст отримав назву Горбатий.

У 1928 році замість дерев'яного мосту збудували кам'яний, який під час війни був зруйнований та відновлений у 1949 році.

У Харкові багато занедбаних будівель, які часто зносять, щоб звільнити місце для нової забудови.
Однак у Харкові є також приклади, коли знакові для нашого міста архітектурні об’єкти не зносять, а навпаки, вдихають у них нове, зовсім інше життя. Яскравим прикладом такої трансформації є будівля старовинного парового млина на вулиці Юлія Чигиріна, 13.

Одним із перших забудовників того часу був купець Василь Гладких та його родина. Вони збудували на цьому місці парову борошномельну фабрику. На той період підприємство годувало чималу частину Харкова.

У 1899 році мукомольня практично повністю згоріла. Будівля довго стояла покинутою, поки в 1919 році млин не націоналізували.
У період німецької окупації вона не працювала та була частково зруйнована.
Але вже 1944 року її відновили.
З 1968 року будинок став називатися Харківський комбінат хлібопродуктів №1. Хлібокомбінат забезпечував місто випічкою до 1990 року. Після розвалу СРСР виробництво зупинили і з того часу будівля пустувала. У ньому неодноразово спалахували пожежі. Мукомольня почала повільно руйнуватися. (https://www.newsroom.kh.ua)

Довгий час будівля простояла занедбаною, доки наприкінці 2010-х не стала частиною комплексу IT Park Manufactura.
У “Мануфактурі” побудована цілісна екосистема з кількох локацій. Space – територія для нетворкінгу, Place – комплекс коворкінг-центрів, офісів, торгових та комерційних площ, Home – апартаменти, площею від 23 до 46 квадратних метрів. Безпека на території ІТ-парку забезпечує власна служба охорони. Технічний та санітарний стан приміщень контролює керуюча служба.
Таким чином, “Мануфактура” стала простором для життя, роботи, розвитку та відпочинку ІТ-спільноти.

Компанія дбайливо підійшла до збереження історичної спадщини. У приміщенні колишньої мукомольні і сьогодні можна побачити збережену в первозданному вигляді стіну ХІХ століття. На цеглині ​​кладки стоїть тавро та ініціали першого власника фабрики — Василя Гладких.

Те, що цегла збереглася в такому хорошому стані, говорить про високу якість кладки та професіоналізм тих, хто будував борошномельні наприкінці XIX століття, вважає керівник проекту IT-парку “Мануфактура” Микола Чумаков. На його думку, маркування, що збереглося, говорить про якість цегли. Також маркування несе інформацію про технічні властивості, які необхідно враховувати при будівництві будь-якого об’єкта. І це було враховано під час реконструкції будівлі.

“Під час будівництва ми зміцнили півтораметрові стіни, упорядкували колони, повністю відновили внутрішні приміщення. Тепер кожен елемент оновленої “Мануфактури” відповідає всім будівельним вимогам та стандартам”, – наголосив Микола Чумаков. (https://it-kharkiv.com)

Ось така от історія старого млина.
Дякую, що дочитали.
Напишить, чи була вам цікава таке перевтілення старого в нове?
Чи не сильно на ваш погляд змінили будівлю?
А ще заплануйте при гостюванні в нашому місті завітати до млину та мосту.

Бажаю вам свього свтлого, доброго та позитивного!