Відкриття сезону

У кожного є своє хобі - заняття, яке попри фізичну втому, дозволяє перепочити від усього на світі. Для мене це збирання грибів. Навіть не знаю як це пояснити, але прогулянка лісом, коли ти часу від часу знаходиш красенів на одній ніжці, здатна замінити мені будь-який пляж, масаж чи сауну. Мабуть ця пристрасть у мене з дитинства, бо тоді батько часто брав мене в походи за грибами. Але протягом останніх 10 - 12 років у мене було не так багато нагод піти в ліс. Тим цінніша кожна така прогулянка.

Вчора в неділю у мене була вільна хвилинка, яку можна було приділити походу за грибами. Але ці плани постали перед серйозною загрозою - з самого ранку падав помірний, але затяжний дощ. Ходити під дощем, ловити собою краплі з листя дерев, прориватися крізь густі зарості мокрих кущів - все це звучить не надто спокусливо. Але відмовлятися від походу на гриби дуже не хотілося. Тож я поклав в машину дощовик і вирушив до лісу.

Вже перші кроки лісом дозволили забути про всі незручності. Після тривалого сухого періоду почали падати теплі літні дощі. Для грибів це був наче наказ: "Рости!" І вони слухняно кинулися масово рости. То тут, то там я натрапляв на все кращі і кращі екземпляри. Хотілося кожного сфотографувати з різних ракурсів, але тоді б мій похід розтягнувся на цілу вічність. Тож я сховав телефон подалі і намагався рідше про нього згадувати.

Мені траплялася різна здобич - білі гриби (боровики), лисички, підберезники, підосичники, сироїжки. Схоже абсолютно всі види грибів сильно скучили за вологою і чекали сприятливих умов, щоб вирости.

Знаходячи гриби, які причаїлися під листям, за деревом, у траві, отримуєш такий прилив сил, що не помічаєш ані втоми внаслідок пройдених кілометрів, ані дискомфорту від того, що все навколо мокре, а з неба продовжує лити дощ. Чому так? Цього пояснити я не здатен.

Оскільки на недільний день у нас ще було багато планів, я не міг собі дозволити виділити багато часу для бродіння по лісі. Здавалося, що я тільки-но розпочав свою прогулянку, але годинник вперто показував, що минуло три години. Мабуть він намагався мене обманути з якоюсь тільки йому відомою корисливою метою. Але я йому повірив, тому швидко вийшов з лісу і попрямував додому.

Вдома я оцінив загальний результат і залишився задоволеним. Однак помітно було, що гриби ще літні. Літні і осінні гриби відрізняються своїм зовнішнім виглядом. А ще літні гриби часто бувають червиві. На жаль, цей раз не був винятком. Дуже велику частину грибів, які я знайшов вчора, після чищення довелося викинути.

Хоч і пізно, але я відкрив грибний сезон 2025 року. Сподіваюся далі буде більше.